Твір на тему: «Чи вічне кохання?»
Прочитайте текст.
Романтики стверджують: кохання є і воно вічне. Проте є люди, які вважають, що кохання (або закоханість) триває недовго… Десь кілька тижнів чи місяців, доки не завершиться букетно-цукерковий період. Виходить, оспіване в українській і зарубіжній літературах прекрасне почуття не вічне?
Викладіть Ваш погляд на цю проблему.
ОРІЄНТОВНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ НАПИСАННЯ ВИСЛОВЛЕННЯ
Я вважаю, що кохання як бурхливе й пристрасне почуття насправді існує лише протягом деякого періоду.
По-перше, кохання пов’язане з виробленням певних гормонів. У присутності людини, якій симпатизуєш, починає синтезуватися дофамін-гормон, що викликає, зрештою, і почуття взаємної закоханості. Але згодом робота мозку нормалізується й повертається до звичного ритму. Тоді гормони припиняють стимулювати емоційну залежність партнерів одне від одного. Яскравим прикладом художнього втілення цієї теорії є роман Фредеріка Бегбедера «Кохання живе три роки». Журналіст Марк Марроньє, головний герой роману, упевнений, що кохання існує три роки та поділяється на три стадії: пристрасть, ніжні товариські стосунки й охолодження почуттів. Принаймні його власний досвід цілком укладався в цю схему.
По-друге, романтично піднесені почуття може зіпсувати й побутова безпорадність закоханих. Крім того, кожні п’ять—сім років людина змінюється, причому по-різному, чоловік і жінка не встигають одне за одним. Прикладом цього є багато молодих сімей, які розривають свої стосунки. Перед розлученням моя сестра часто сварилася з чоловіком через його ревнощі, неохайність, невдалі жарти. Навряд чи вона розуміла тоді, що не побутові дрібниці, які слугували тільки каталізаторами конфлікту, насправді були причиною невдалих взаємин, а втрата відчуття близькості: у молодят майже не залишилося спільних справ, а нові друзі з’являлися в кожного окремо.
Отже, кохання — це хімічний процес, який відбувається в організмі протягом певного часу, а далі закохані просто звикають бути разом. І якщо люди здатні поважати одне одного, їхнє спільне життя буде успішним. А якщо закохані не можуть переступити через дрібниці тину «вона/він каву не так сьорбає», може статися так, що кава виявиться куди міцнішою за їхні почуття.
З одного боку, найбільше почуттів кохані відчувають мить. «Далі вже буде буденщина». Доречним є приклад з новели Володимира Винниченка «Момент». Панночка Муся вирішила розірвати будь-які стосунки з революціонером, бо знана, що їм уже ніколи не буде так гарно, як тоді, коли вони з ризиком перетинали кордон.
З іншого боку, справжні почуття не мають терміну придатності. Це підтверджують чарівні пари, які протягом усього життя допомагають одне одному почуватися краще, розвиватися, досягати успіху. Відомий приклад з історії — видатні хіміки П'єр і Марія Кюрі. Це історія щирого та безмежного кохання й співпраці, яка подарувала вченим багато премій і всесвітнє визнання. Мені здається, що без почуттів їхній успіх би не був таким уражаючим.
Отже, кохання може тривати від однієї секунди до цілої вічності, але в будь-яких стосунках є кульмінація, яку неможливо повторити.