Шпаргалка ЗНО | Григорій Сковорода - «De libertate»

ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА

(1722-1794)

Письменник, філософ.

Вірш «De libertate»

Ключові слова:

•       лірика;
•       ліричний вірш;
•       патріотична лірика;
•       дактиль;
•       воля — найбільше багатство;
•       уславлення Б. Хмельницького, який символізує волю.
 

Пісня «Всякому місту — звичай і права»

Ключові слова:

•       лірика;
•       пісня, яка стала народною;
•       громадянська та філософська лірика;
•       дактиль;
•       життєвий ідеал — чисте сумління;
•       збірка «Сад божественних пісень».
 

Байка «Бджола та Шершень»

Ключові слова:

•       байка;
•       прозова форма;
•       алегорія;
•       мораль (у Г. Сковороди — «сила»), як правило, більша за обсягом від оповідної частини;
•       ідея спорідненої (або «сродної») праці;
•       збірка «Байки харківські».

Афоризми

Ключові слова:

•       лаконічність;
•       глибока узагальнена думка;
•       мудрість.
 

Афоризми Г. Сковороди:

  • Не все те отрута, що неприємне на смак.
  • Бери вершину й матимеш середину.
  • З усіх втрат втрата часу найтяжча.
  • Скільки зла таїться всередині за гарною подобою.
  • Визначай смак не но шкаралупі, а по ядру.
  • Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений.
  • Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти. Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне. Не за обличчя судіть, а за серце.
  • Ні про що не турбуватися — значить, не жити, а бути мертвим. Любов виникає з любові: коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
  • Не розум від книг, а книги від розуму створилися, їй
  • Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий.
  • Чи може людина, сліпа в себе вдома, стати зрячою на базарі?
  • Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м’яса не їсть.
  • Людина — коваль свого щастя.
  • Не все те невірне, що тобі незрозуміле.
  • О книги, найкращі порадники, найвірніші друзі!
  • Не суди лиця — суди слово.
  • Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.

 

Понятійний апарат

Алегорія — інакомовлення; спосіб двопланового художнього зображення, що грунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відпо­відними асоціаціями. Під алегоричним образом Бджоли в байці Г. Сковороди «Бджола та Шершень» розуміємо людину, яка пра­цює за покликанням і дістає від свого труда задоволення.

Афоризм — яка-небудь узагальнена думка, висловлена стисло в дуже виразній формі.

Байка — невелике (віршоване або прозове) алегоричне опові­дання, що має повчальний зміст. Цей літературний жанр нале­жить до ліро-епосу.

Епос — один із трьох основних літературних родів (лірика, епос, драма). Епічні твори розповідають про людей і події, які відбулися. Ключові слова: подія, герой, сюжет, прозова форма.

Лірика — один із трьох основних літературних родів (лірика, счгос, драма). У ліричних творах передаються почуття, думки, пе­реживання людини в певних обставинах. Ключові слова: емоцій­ність, безсюжетність, ліричний герой, віршована форма.

Ліро-епос — проміжний (синтетичний) літературний рід. Вір­шований твір (лірика) із сюжетом (епос).

Літопис — хронологічний опис важливих історичних подій у часи Київської Русі й козацтва, наприклад: «Повість минулих літ», Галицько-Волинський літопис, «Літопис Самовидця» та ін.

Цитатник

З «Повісті минулих літ»:

• — Бачите ви гори сі? Так от, на сих горах возсіяє благодать Божа, і буде город великий, і церков багато воздвигне Бог (слова Андрія Первозваного).

 

Про «Повість минулих літ»:

•Проходячи епізод за епізодом нашого найстарішого літо­пису, я переконався, що вони майже всі зложені віршами. (І. Франко)

•Велич і багатогранність цієї пам’ятки вражає. Оповідь лі­топису поєднала в собі твори найрізноманітніших жанрів: попередні літописні списки й візантійські хроніки, повісті та легенди, юридичні й дипломатичні документи, житія перших руських святих тощо. Але, незважаючи на таке «поєднання», перед нами твір оригінальний, окрім цього, досить складний та суперечливий. (М. Мосіенко)

Із «Слова про похід Ігорів»:

•Боян-бо віщий,

якщо кому хотів пісню творити,

то розтікався мислю по древу,

сірим вовком по землі,

сизим орлом під хмарами (оповідач «Слова...» прославляє та­лановитого співця Бояна, який жив у минулому столітті й був поетично обдарований; тут «мисль» — давня назва білки (корінь цього слова зберігся в сучасному слові «мисливство»).

• — Браття і дружино!

Лучче ж би потятим бути,

аніж полоненим бути (промова Ігоря: краще загинути, ніж потрапити в полон).

• — Хочу-бо, — сказав, —

списа приломити кінець поля Половецького;

з вами, русичі,

хочу голову свою положити

або напитися шоломом з Дону! (промова Ігоря; «напитися шоломом з Дону» означає перемогти).

•Другого дня вельми рано кривавії зорі світ провіщають; чорнії тучі з моря ідуть,

хочуть прикрити чотири сонця... (сонячне затемнення; чо­тири сонця — це образ чотирьох князів).

• — О мої синовці, Ігорю і Всеволоде!

Рано єсте почали Половецькую землю мечами разити, а собі слави шукати. 

Та без честі одоліли,

без честі-бо кров погану ви пролили (звернення Святосла­ва після поразки Ігоря).

• ...Поскочив горностаєм в комиші і білим гоголем на воду.

Упав на бистрого коня

і скочив з нього сірим вовком (утеча Ігоря з полону).

Про «Слово про похід Ігорів»:

• «Слово...» займає чільне місце у світовій літературі доби Середньовіччя. Як героїчний епос, «Слово...» стоїть по­ряд із такими пам’ятками, як індійський та іранський епо­си, французька «Пісня про Роланда», німецька «Пісня про Нібелунгів», англійський епос «Беовульф», іспанська «Пісня про мого Сіда», ісландські саги й інші героїчні епічні твори. (Б. Яценко)

• Я йду до «Слова...», як до гори, до моря, до рідної річки чи степу. Чую рокотання струн, стукіт копит, стогін зраненої землі, хлюпання хвиль, ревище худоби. Я все це чую внут­рішнім слухом, а своїм внутрішнім зором я бачу величні картини (П.Мовчан)

З творів Г. Сковороди:

• Байдуже смерті, мужик то чи цар,

Все пожере, як солому пожар.

Хто ж бо зневажить страшну її сталь?

Той, в кого совість, як чистий кришталь... («Всякому міс­ту — звичай і права»).

• О, якби в дурні мені не пошитись,

Щоб без свободи не міг я лишитись («De libertate»).

• Нам незрівнянно більшу радість дає збирати мед, аніж йо­го споживати («Бджола та Шершень»).

• Що є болісніше, ніж купатись у багатстві та смертельно мучитися з того, що не маєш спорідненої праці? («Бджола та Шершень»),

• Солодкі тоді труд тілесний, терпіння тіла й навіть смерть, коли душа, володарка людини, насолоджується спорідне­ною собі працею («Бджола та Шершень»).

• «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила не­важким, а важке непотрібним» («Бджола та Шершень»),

Про Г. Сковороду:

• Його мандрівне життя є предметом оповідань і легенд. (М. Костомаров)

• Протягом усього життя Сковорода послідовно уникав усього того, що могло уярмити його дух і волю до свободи, і з повним правом заповів написати на могилі слова: «Світ ловив мене, та не впіймав». (І. Іваньо)

• Мені моя сопілка й вівці дорожчі за царський вінець. (Г. Сковорода)

Літературний диктант

1.     За жанром «Повість минулих літ» — ....

2.      Упорядником «Повісті минулих літ» є ....

3.      «Повість минулих літ» закінчується подіями ... року.

4.     За легендою про заснування Києва («Повість минулих літ»), пророцтво «Бачите ви гори сі? Так от, на сих горах возсіяе благодать Божа, і буде город великий, і церков багато воздвигне Бог» виголосив....

5.    Кому помстилася княгиня Ольга за смерть свого чоловіка Ігоря («Повість минулих літ»)?

6.    За однією з легенд («Повість минулих літ»), місто Київ за­снував один із трьох братів, його ім’я — ....

7.      Чотири сонця в «Слові про похід Ігоря» символізують ....

8.      Події в «Слові про похід Ігорів» відбуваються в ... році.

9.      Яке князівство очолював князь Ігор?

10.     Оповідач «Слова...» на самому початку згадує співця ....

11.      Князь Ігор повів свою дружину проти ....

12.  Слова «Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути» належать....

13.  Слова «О вітре, вітрило! Чому, господине, так сильно вієш ти?» промовляє ....

14.      У кінці «Слова...» Ігор повертається з полону до міста ....

15.      Хто «ізронив золоте слово, з сльозами змішане»?

16.      Кому наснився «мутен сон»?

17.      Яке природне явище збіглося з поразкою Ігоря?

18.      Вислів «напитися шоломом з Дону» означає ....

19.      Мораль у своїх байках Г. Сковорода називає ....

20.      У байці «Бджола та Шершень» Г. Сковорода висвітлив ідею....

21.      Який історичний діяч згадується у вірші «Бе ІіЬегІаіе»?

22.     Хто в пісні «Всякому місту — звичай і права» не боїться смерті?

23.     Кого Г. Сковорода в байці «Бджола та Шершень» цитує: «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним»?

24.     Хабарництво, пияцтво, обман Г. Сковорода сатирично ви­сміяв у творі....

{!apb}

 

Пошук на сайті: