Довкола мене – цвинтар душ – Василь Стус

Довкола мене – цвинтар душ

на білім цвинтарі народу.

Пливу в сльозах. Шукаю броду.

Над вишнями літає хрущ.

Весна. І сонце. І зело.

Стоять сади, немов кульбаби.

Спізнілі зорі, наче краби,

вп'ялися в небо. Творять тло.

Свіча горить. Горить свіча,

а спробуй – віднайди людину,

обжив, самотній, домовину.

Блукають тіні з-за плеча.

Безмовні тіні. На лиці

лиш очі і уста безгубі

шепочуть: ми підданці згуби

і мерзнуть сльози на щоці.

Ми розминулися з життям.

Не тим, напевно, брались шляхом,

заприязнилися із жахом

під буряних віків виттям.

1976

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: