Попереду, нарештi, порожнеча – Василь Стус

Попереду, нарештi, порожнеча

i довгождана. Вiчнiсть пiзнаю,

даровану годиною лихою.

А бiлий свiт — без кольору i звуку,

нi форми, нi ваги, анi смаку —

розлився безберегою водою.

Цей бенкет смертi в образi життя

щасливого вiдстрашує i врочить:

устромиш ногу в воду — i помреш.

…..

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: