У око окунь, як плавуча клуня – Андієвська Емма

У око окунь, як плавуча клуня

У око окунь, як плавуча клуня,

Торкається, і світ на скалки: сутінь,

Лиш мокрого вогню семипудові сита

Ідуть по обрію, хоч їх на бісер клонить.a

Розсипатись і заятрить над кленом,

Що плеканий парує у висоти

Молозивом і бульками розсади.

Росу в росину забивають клином,

І нитокою живою крильця бабок

Виносить хвилями із грядок бобу,

Що вивісив стручки – жаровні соку,

Бо лійки скрізь, листки – з кришталю саклі,

Й лежать у ватянках від тьми помору

Водоймища, і хащі, і примари.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: