Приблуда руками намацував тропи,
Хитався,
ставав,
спотикався,
ішов.
Зашпортувавсь, падав у грузні сугроби,
В ядучі баюри,
і зводився знов.
Все далі і далі,
все тихше і тихше,
Й ущухло глухе шарудіння ходи.
І озвався старий, тишину перемігши:
— Вставай, поводирю!
А йди-но сюди!
Блукають базаром примари непевні,
Пахощі, спогади й тіні самі…
Чекають на нас у базарній харчевні,
У тихій і теплій, веселій корчмі.
Послухай мене,
нерозумний нетяго,
Послухай дитино, старого сліпця:
Людині дано найутішніше благо —
Вслухатися в людські спокійні серця.
Ходім поводирю !..
[1] Мойва — низьке, вогке місце, низина, що її заливає
водою.
[2] Тарч — щит.
[3]Лебій — слово сліпецької таємної мови: старець, кобзар,
лірник.
[4]Три строї ліри: бандуристський, скрипошний, косий.
* Так надруковано; треба, мабуть, набирать — Б. К.
[5] Кородливий — дуже чутливий до болю.
ю Кавдун — черево, живіт.
[7] Свячений — гайдамацький ніж.
[8] Лодіва — дошка; в даному разі — дошка столу, верх.
і* Бола — тяжка хороба, пошесть.
[10]Трикирій — трисвічник, річ релігійної відправи.
[11] Перга — пил квітчаний.
[12]Лотр (польонізм) — хлоп.
[13]Банйта — вигнанець.
19 Уравище — викидень.
[15]Отвара — здоровило, кремезний чоловік.
[16] Бёсаг — сакви, лантух.
[17] Стожалля — місце, де становлять стоги.
[18] Юха — вульгарно, — кров.
[19] Гамула — густа рідина, густа юшка.
[20]Заплачка — пригравання, музичний вступ до пісні.
[21]Вальбша — сукновальня.
[22]Румак — аргамак.
31 Мельхиседек — Значко-Яворський, що за переказом,
благословляв гайдамацьку зброю.
[24]Звада — суперечка, пря.
[25] Хосен — користь, вигода.
[26]МО’Цар — міцний хлопець.
[27]Капнист, Полетика, Кочубей, Ржввуський (Ревуха) —
магнати українського походження, царські челядники (окрім Рже-
вуського — поляка; про цього докладніша мова буде в третьому
розділі).
[28]Змарчйти — змарнувати.
27 Сугроб — глибока колія, яма на дорозі.
