Учений був страшенно здивований. Втікачі повідомили йому, що Вищі Сфери вже давно розголосили по всій планеті про підготовку на островах Аре. Вони також запевнили нижчих Тайя, що дають можливість кожному вибирати свою долю. Або жити в спокої і достатку, як і раніше, або приєднатися до небезпечного проекту Рі-о.
Учений замислився. Він одразу не міг збагнути, в чому річ. Що задумали Вищі Сфери? Що вони бажали виграти цим хитрим ходом?
Він довго мучився, сумнівався. І нарешті викликав з допомогою шифра універсального зв’язку Палац Великої Трійки.
Перед Рі-о замайоріли обриси знайомої будівлі, розкішних приміщень, а потім… холодне обличчя Умта. Ча Вищих Сфер дивився на Рі-о, і в йото очах, здавалося, тремтіли іскорки стримуваної посмішки. Сколихнувся могутній імпульс думки, учений відчув запитання:
— Довго ж ти збирався поговорити зі мною, сей Рі-о!
— В цьому не було потреби,— спокійно відповів Рі-о.
— Що ж ти бажаєш тепер?
— Хочу попередити Вищі Сфери про свій задум!
— Я вже знаю про нього, — іронічно сказав Умт. — Знає і вся планета, навіть найнижчі Тайя.
І не всі підтримують тебе. Навіть не половина… Гнів народився у серці Рі-о, змусив потемніти його очі, стиснути сухі вуста в різку рису.
— Нещирість — погана зброя, сей Умт, — різко відповів Рі-о. — Ти знаєш, де причина безвілля нижчих Тайя. Ти вкрав їхню волю і тримаєш її в тисячах Оть!
Умт спалахнув, обличчя його затряслося від гніву, але він швидко опанував себе.
— Хто ти такий, Рі-о, щоб взяти на себе відповідальність за долю своєї планети? Ти, мабуть, обвинувачуєш мене і Вищі Сфери в тиранії, але сам твориш ще більшу сваволю. Чому ти не порадився з іншими членами Вищих Сфер? Чому ти гадав, що ми будемо проти проекту Сі? Чи ти боявся чесної відвертої дискусії?
Рі-о здивувався. Він вражено дивився на замкнуте обличчя Умта і не міг збагнути, що гой хоче, куди веде.
— Ти хочеш сказати, що моя перемога в дискусії дозволить вільно здійснити проект Сі?
— Безумовно, — схиливши голову, відповів Умт. — Хоч ми й так, як ти бачиш, не заважаємо тобі. Але ти повинен був подумати про долю тих Тайя, які не захочуть розлучатися з усталеним способом життя…
— Вони не розуміють його ганебності!
— Це ти так гадаєш! У всякому разі, я пропоную дискусію. Спробуй довести свою правоту перед лицем наших кращих учених. Чи, може, боїшся?
— Ні, не боюсь, — гордо відповів Рі-о. — Навіть перед всім Космосом я виступлю з захистом великого проекту Сі…
— Тоді Вищі Сфери чекають тебе через десять ур.
— Учителю, не лети,— почувся тихий, схвильований голос десь позаду.
Рі-о хутко озирнувся. Він побачив Мі-а, що зупинилася в отворі.
Вона простягала до нього тонкі блакитні руки і шепотіла:
— Не лети до них. Вони уб’ють тебе…
— Мі-а, — здивувався Рі-о. — Чому ти тут? Для чого?
— Я відчула серцем… що тобі погано… Я чую щось лихе…
В просторі прозвучала іронічна думка Умта:
— Тебе поучає молода О-тайя ? Тоді, може, відмовишся від дискусії? Якщо боїшся — я гарантую, що ніхто не діткнеться до тебе рукою!..
— Мені не треба твоїх гарантій. Я лечу…
Рі-о рішуче вимкнув мережу зв’язку. Обличчя Умта розтануло в просторі. Мі-а кинулася до вченого, торкнулася руками своїх щік, з повагою схилившись перед ним. Потім поглянула йому в обличчя. В її очах стояли сльози, і Рі-о відчував, як за високим, ніжно-блакитним чолом вирує схвильована думка.
— Що сталося, Мі-а? Чому ти така сумна?
— Учителю… Серце віщує лихе…
— Невже ми повинні довіряти серцю?
— Якнайчастіше, Учителю. Хіба проект Сі зроблений не серцем?
— Може, й так… Мі-а… Але я бачу в твоїх очах сльози… Що це значить?..
Мї-а ясним поглядом дивилася в обличчя вченому і шепотіла:
— Я люблю тебе, Учителю…
Рі-о завмер від несподіванки.
— Ти… мене… такого старого?.. Що ти говориш, Мі-а? Хіба мало достойних, молодих?.. Наприклад, Нур…
— Не говори про нього. Він нещирий. Я не хочу й думати про таких… Я віддала душу тобі, як тільки побачила… ще тоді, як ти прибув сюди… Ти, мов бог світла Іг-ра! Ти сміливий і прекрасний. Ти несеш життя знедоленим і темним Тайя… Невже відкинеш любов молодої, нерозумної О-тайя?.. Я знаю, що недостойна тебе…
— Мовчи,— зупинив її жестом Рі-о.— Мовчи, Мі-а. Ти не розумієш, що кажеш…
Рі-о зворушено доторкнувся до чола Мі-а, тихо сказав:
— Хай майбутнє скаже своє слово, прекрасна О-тайя. Ти розумієш мене?..
— Розумію, Учителю… Я ждатиму… Але прошу тебе, не лети до Умта…
— Ні. Мені треба летіти, — рішуче заперечив Рі-о. — Де в чому він правий, цей хитрий Тайя-Бог. Я повинен переконати не його, а може, молодших членів Вищої Сфери. Хай вся планета буде знати, що їй дасть проект великого Сі…
— А якщо підступ, Учителю.. Ти тоді не повернешся… і все пропаде!..
— Я повернуся, Мі-а, — впевнено відповів Рі-о. — І ти допоможеш мені в цьому. Ти і твій батько, старий вождь. Слухай мене уважно…
ОБМАН
К залі Вищої Трійки було тихо, тільки приємне шипіння енергетичних розрядів супроводжувало різкі слова Умта. Тайя-Боги, звичні лише до насолоди і розваг, з страхом і непевністю слухали ча Вищих Сфер. Він говорив:
— Те, що трапилося — закономірно. Ми давно передбачали це, але віковічна пасивність заважала нам діяти. Дякувати Рі-о, він допоміг нам осмислити грядущі зрушення. Ми не будемо заважати йому, а мусимо лише направити хід подій по бажаному руслу…
— Я бачу здивовані погляди. Я поясню свою думку. Треба, щоб заряд, що накопичився в суспільстві, вилився без шкоди для нас. Хай у цьому вибуху загине сам творець. Тоді ми, Тайя-Боги Вищих Сфер, у наступній тисячі спіралей будемо жити спокійно, користуючись заслуженим відпочинком.
— Серед нижчих Тайя планети народилася думка про волю, про новий шлях для всіх. Хай ця думка одержить крила, хай вона злетить… і впаде на скелі невдачі. Тоді наступні покоління передаватимуть із вуст в уста спогади про страшну катастрофу, до якої призвів проект Сі…
Гомін задоволення поплив між Тайя-Богами, що сиділи колом навкруги Умта. Він, побачивши пожвавлення членів Вищих Сфер, енергійно вів далі:
— Є два шляхи. Один — найлегший — в тому, щоб сам Рі-о відмовився від свого заміру. Він незабаром буде тут. А другий, якщо перший не пощастить здійснити — полягає в знищенні планети!..
Вигуки страху почулися під куполом залу. Вищі Тайя захвилювалися.
— Що ти говориш, Умт?
— Ми не бажаємо гинути разом з Тайя-рабами!
— Краще всі сили кинути для боротьби!
— Поясни свою думку!
— Заспокойтесь, Тайя-Боги! — іронічно кинув Умт. — Невже ви вважаєте, що я збираюся покінчити самогубством? Що за дурниці! Але планету доведеться знищити. Вона заражена мью шкідливої ідеї. Рано чи пізно цей мью дасть поштовх — і спалахне нова епідемія…
— Вищі Тайя не загинуть. Ми переселимось на а-лу нашої планети Тва-дьї, де побудуємо чудові поселення. Ми створимо в них штучну атмосферу, а пізніше оточимо потрібною атмосферою весь а-лу. Ми переведемо Тва-дьї на самостійну орбіту навколо Зірки-матері, перетворимо його в четверту планету системи. Нас не багато — Вищих Богів. Ми для себе зробимо все, що потрібно серцю, душі і почуттям. Залишимо в спеціальних поселеннях сотню тисяч нижчих Тайя для концентрації потрібної нам енергії, а всі інші хай гинуть разом з Та-іною і зрадником Рі-о, який порушив священну посвяту Вищих Сфер…
Умт раптово замовк. В отвір залу вплив слуга Вищих Сфер. Він схилився перед Тайя-Богами і сказав:
— Прибув небесний диск сей Сіта з планети Гро-оча.
— Він один? — занепокоєно запитав Умт.
— Так.
— Хай прямує сюди.
Слуга зник. Умт, відповідаючи на запитливі погляди, заявив: