Рибалка – Левко Боровиковський

РИБАЛКА



Після бурі дівчинонька

З Дону воду брала:

«Чиє хвиля веселечко

К берегу примчала?



Чи того рибалоньки,

Що вірно кохала,

Що від нього до зіроньки

Ніченьок не спала?.»



Пливе човен — та вже його

Вода затопляє;

Та на човні знайомого

Рибалки немає.



Буйний вітер з дальніх сторон

Хвилю наганяє;

Понад Доном чорний ворон

Кряче й промовляє:



«Ой покинув рибалонька

Човник і весельце

Та затопив у Донові

Вірненькеє серце».



Ой утопив рибалонька

Та й мовив річима:

«Пливи, човне й веселенько,—

Де вірна дівчина!



Нехай човен мені буде

Замість домовини;

Хай весло поставлять люде

Хрестом на могилі!».

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар