Левко Боровиковський
Твори, що не ввійшли до книги
“Байки й прибаютки”
ЛІКАР ТА ЗДОРОВ’Я
Раз Лікар в город одправлявсь
І на полі з Здоров’ям пострічавсь:
“Відкіль ти?” – “З города”. – “Куди?”
– “В село служити:
Мені з тобою вдвох не жити!”
ДЯДЬКО Й ДЯДИНА
Мій Дядько деколи мене поб’є й полає –
Та й суне в руку медяник
(Я до того привик!);
А Дядина моя, цілуючи, кусає!
КЛИМ
Спитали Клима раз, яка найлучча птиця:
Чи чиж, чи соловей, чичітка, чи синиця?
Голодний Клим озвавсь, баса:
“Найлучча птиця – ковбаса!”
Голодній, бач, кумі
Хліб на умі.
СУСІДСТВО
Зійшла на полі коноплина,
Одна в степу, як сиротина.
А округи поріс будяк,
Свиріпа й коров’як:
Бадилля вкоренилось,
І коноплину заглушило.
Мор, голод і війна – то страшні людоїди;
А що страшніші – злі сусіди.
ГРИЦЬКОВА ЖІНКА
Грицько в могилу жінку проводжав,
І, плачучи, Паламаря прохав,
Щоб тихо мав дзвонити:
Щоб жінки, боже крий, уп’ять не
розбудити!
Мабуть, Грицько хотів без гря жити!
МОСКАЛЬ І МОТРЯ
Москаль у Мотрі гуску вкрав,
Сховав під полу й драла дав!
А Мотря, зуздрівши, кричить пітьмом:
“Москалю!
Отак!
Взяв гуску та й біжиш! Віддай же, бо налаю!”
Москаль віддав, сказавши Мотрі так:
“А разви гуска-ста? – Я право-ста, не знаю! –
На, тетка, не сердись: я думал, што гусак!”
Бач: гуску вкрав,
Ще й вийшов прав!
РІЧКА І МОРЕ
На Річку Море раз гнівилось і ревло,
Що річка береги водою розбовтала;
А Річка Морю так сказала:
“Якби не ми, Річки, – ти б Морем не було”.
МАРИНА Й СОНЕЧКО
В калюжу дивлячись, малесенька Марина
Уздріла сонечко, хотіла цяцю взять.
Взяла – багно!.. І хто б марину став пенять?
Марина –
Дитина.
МАКСИМЕЦЬ І ЯЄЧКО
Максимко не схотів яєчко облупить,
Та й подивись – тепере недуж лежить;
А мати, знай, йому твердить:
Оце,
Не облупивши, їсть яйце!
Погано й Максимець поваживсь на
митарство –
Погане ж і лікарство!
КУДЛАЙ
Іздох баран: а коло падла, знай,
Кудлай
Вертиться:
Йому ні ніч, ні день не спиться.
Із голожу захляв – крізь тин хоч протягай…
Та що ж він барана не хоче куштувати?..
– Але! Не зна відкіль начати!
Так діло б в іншого горіло,
Та за началом діло!
ПАН
В неділю б’є поклони в церкві Пан,
Аж шкура запотіла,
А цілий тиждень б’є хрестьян
За діло і без діла.
КЛИМ
Клим дума: “Як женюсь, та бог пошлеть нам сина
(Мій син, – Петрусь, – розумная дитина),
То доведу його я до ума –
Зроблю попом (однак в селі попа нема!).
Іще бичок і не родився
А Клим вже з довбнею носився.
ДВА КОНІ
Осідланий Кінь сміявся з степового.
“Нема на тобі, – каже, – сідла дорогого,
Ні стальний підків”.
На те степовий йому відповів:
“Мене не жалій!
Хоть ти й в богацтві, та в неволі,
А я хоть голий, та на волі”.
ЛІНИВИЙ В СВОЇЙ ХАТІ ЗМОКНЕ
З одного заліза сковали два плуги.
Один стояв дурно, в полі орав другий:
Сріблом блестів плуг той, що з поля вертався;
А що стояв дурно, – іржею вкривався.