Левко Боровиковський – Твори, що не ввійшли до книги “Байки й прибаютки”

Левко Боровиковський

Твори, що не ввійшли до книги

"Байки й прибаютки"




ЛІКАР ТА ЗДОРОВ'Я



Раз Лікар в город одправлявсь

І на полі з Здоров'ям пострічавсь:

"Відкіль ти?" – "З города". – "Куди?"

– "В село служити:

Мені з тобою вдвох не жити!"



ДЯДЬКО Й ДЯДИНА



Мій Дядько деколи мене поб'є й полає –

Та й суне в руку медяник

(Я до того привик!);

А Дядина моя, цілуючи, кусає!



КЛИМ



Спитали Клима раз, яка найлучча птиця:

Чи чиж, чи соловей, чичітка, чи синиця?

Голодний Клим озвавсь, баса:

"Найлучча птиця – ковбаса!"



Голодній, бач, кумі

Хліб на умі.



СУСІДСТВО



Зійшла на полі коноплина,

Одна в степу, як сиротина.

А округи поріс будяк,

Свиріпа й коров'як:

Бадилля вкоренилось,

І коноплину заглушило.



Мор, голод і війна – то страшні людоїди;

А що страшніші – злі сусіди.



ГРИЦЬКОВА ЖІНКА



Грицько в могилу жінку проводжав,

І, плачучи, Паламаря прохав,

Щоб тихо мав дзвонити:

Щоб жінки, боже крий, уп'ять не

розбудити!



Мабуть, Грицько хотів без гря жити!



МОСКАЛЬ І МОТРЯ



Москаль у Мотрі гуску вкрав,

Сховав під полу й драла дав!

А Мотря, зуздрівши, кричить пітьмом:

"Москалю!

Отак!

Взяв гуску та й біжиш! Віддай же, бо налаю!"

Москаль віддав, сказавши Мотрі так:

"А разви гуска-ста? – Я право-ста, не знаю! –

На, тетка, не сердись: я думал, што гусак!"



Бач: гуску вкрав,

Ще й вийшов прав!



РІЧКА І МОРЕ



На Річку Море раз гнівилось і ревло,

Що річка береги водою розбовтала;

А Річка Морю так сказала:

"Якби не ми, Річки, – ти б Морем не було".



МАРИНА Й СОНЕЧКО



В калюжу дивлячись, малесенька Марина

Уздріла сонечко, хотіла цяцю взять.

Взяла – багно!.. І хто б марину став пенять?

Марина –

Дитина.



МАКСИМЕЦЬ І ЯЄЧКО



Максимко не схотів яєчко облупить,

Та й подивись – тепере недуж лежить;

А мати, знай, йому твердить:

Оце,

Не облупивши, їсть яйце!



Погано й Максимець поваживсь на

митарство –

Погане ж і лікарство!



КУДЛАЙ



Іздох баран: а коло падла, знай,

Кудлай

Вертиться:

Йому ні ніч, ні день не спиться.

Із голожу захляв – крізь тин хоч протягай…

Та що ж він барана не хоче куштувати?..

– Але! Не зна відкіль начати!



Так діло б в іншого горіло,

Та за началом діло!



ПАН



В неділю б'є поклони в церкві Пан,

Аж шкура запотіла,

А цілий тиждень б'є хрестьян

За діло і без діла.



КЛИМ



Клим дума: "Як женюсь, та бог пошлеть нам сина

(Мій син, – Петрусь, – розумная дитина),

То доведу його я до ума –

Зроблю попом (однак в селі попа нема!).

Іще бичок і не родився

А Клим вже з довбнею носився.



ДВА КОНІ



Осідланий Кінь сміявся з степового.

"Нема на тобі, – каже, – сідла дорогого,

Ні стальний підків".

На те степовий йому відповів:

"Мене не жалій!

Хоть ти й в богацтві, та в неволі,

А я хоть голий, та на волі".



ЛІНИВИЙ В СВОЇЙ ХАТІ ЗМОКНЕ



З одного заліза сковали два плуги.

Один стояв дурно, в полі орав другий:

Сріблом блестів плуг той, що з поля вертався;

А що стояв дурно, – іржею вкривався.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар