Елегія атракціонів – Микола Бажан
ЕЛЕГІЯ АТРАКЦІОНІВ Із чорного стебла баска сівба важких басів, і флейти метушня баска на рині голосів. Різкий плижок, зухвалий скік, сухий, як дріб, галоп, і флейт одчай, цих
Дорога – Микола Бажан
Дорога Ретельно тіні складено в штахети, І над пустелищем степів, Як хвіст скаженої комети, – Огонь рахманних вечорів. Упали тіні гострі осторонь! Чіткіш лягли риски гілок, Перехилившись в
Гофманова ніч – Микола Бажан
Гофманова ніч По рубаних щаблях – в провалля, в яму, в тьму, По рубаних щаблях, по сходах обважнілих, І по обвислих, висклизаних схилах – В брухатий льох, в
Будівлі – Микола Бажан
БУДІВЛІ I. СОБОР У тіні пагорків, процвівши потаймиру, Звучить колона, як гобоя звук, Звучить собор камінним Dies irae, Мов ораторія голодних тіл і рук. Встає огонь святобливої готики,
Микола Бажан – Біографія
Бажа́н Мико́ла Плато́нович (26 вересня (9 жовтня) 1904, Кам’янець-Подільський — 23 листопада 1983, Київ) — український письменник, філософ, громадський діяч, перекладач, поет. Академік АН УРСР (з 1951 року),

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: