Б

Іван Білик НЕ ДРАТУЙТЕ ҐРИФОНІВ Розділ 1 У десятий день місяця таргеліона[1] передостаннього літа 82 олімпіади,[2] коли сонце ще й не вставало з-за Лиману й над тихим плесом

Іван Білик Цар і раб Розділ 1 — Глянь, ефебе! — несподівано писклявим голосом обізвавсь дебелий євнух і перехилився між визубні наріжної вежі. Савмак, якого назвали ефебом, виглянув

Іван Білик Дикі білі коні ( в скороченому варіанті) Розділ 1 Син Віштаспи, слуга Ахурамазди, цар царів, володар усіх людей, які тільки є на світі, ясне сонце Дар'явауш,

Іван Білик Цар, якого вигодувала собака   Брязкаючи ключами від задньої хвіртки, приворітний раб випустив Мітрадата й знову взяв хвіртку на замок, а Мітрадат подався до Північної брами

Іван Білик Аксіоми недоведених традицій Віддавна слово «гуни» вважається лайкою. Звідки тягнеться коріння тієї неслави, яка живе й досі, хоча самі гуни зійшли з теренів історії вже п'ятнадцять