Б
ВІЩБА — Чомусь мій кінь вороненький Не пив у криниці; Чомсь брязнула на кілочку Шабля край полиці. — Вітер вінув проз віконце — Шабля забряжчала; Ніччю, синку, сніженьками
ВИВІДКА 1 В чистім полі Дві тополі, Під топольми криниченька, В ній холодна водиченька. Там дівчина Чорнобрива З криниченьки воду брала, З козаченьком розмовляла: «Козаченьку, Бурлаченьку, Зелененький барвіноньку!
БАНДУРИСТ На дереві жовкне по осені лист. Свій вік переживши, сідий бандурист Підвіконню пісні співає. Біжить чередою за ним дітвора, Сідого проводять з двора до двора, А дід
АКЕРМАНСЬКІ СТЕПИ Наплив я на розліг сухого океану, Ниряє в зіллі віз і, мов між хвиль човнок, Пливе між пойних лук по килиму квіток; Минаю острови зелені я
Левко́ Іва́нович Боровико́вський (*22 лютого 1806, (за іншими відомостями — 1808) с. Мелюшки Хорольський повіт на Полтавщині — †26 грудня 1889 , там само) — український поет, фольклорист,