Врубелівський етюд – Іван Драч

ІВАН ДРАЧ

ВРУБЕЛІВСЬКИЙ ЕТЮД

Він мав печальні всевидющі очі –

В орбітах диких голубі дива.

В них світ буденний, темний і порочний

На полотні празничним оживав.

Він суть пізнав. Він розтинав основу,

Відкинувши ледачу простоту,

І барви дихали п'янким болиголовом,

І бризки сонця стигли на льоту.

Війнуло смутком зранених конвалій

З очей ним не породжених Купав,

І, ніби Демон, в надлюдській печалі

Митцевий розум у борні упав.

І, незмальована, шугала десь жар-птиця,

І глузував "знавець" з його картин,

Та мудрі очі перейшли границю,

Якоі розум ще не смів сягти.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: