Жартівлива балада про випрані штани – Іван Драч

ІВАН ДРАЧ

ЖАРТІВЛИВА БАЛАДА

ПРО ВИПРАНІ ШТАНИ

Ніч розписала небо

в синю домашню вазу.

Захлинулася електричка.

Комар в спориші принишк.

Замурзався я на роботі –

і мати примітила зразу

Заплямлені солідолом ще путні

сірі штани.

Баняк на плиту поставила.

Дістала з полиці мило.

А місяць у білих споднях

з батьком у шахи грав.

Далеко овогнене місто

на сон голубий мостилось.

Смачною була після пива

густа кабачкова ікра.

Відгонили грушами хмари.

У вітрі топилися шепоти.

Сад колихався солодко

на гойдалці тишини.

А на пружинистій шворці,

звішені за манжети,

Пришпилені гострими зорями,

в небо ішли штани.

(Повні образи, повні огуди

Мої пишногубі етюди.

"Це вже занадто, це вже занадто" –

Мені нашіптували сонати,

І розсипались по панелі

Мої рондо і ритурнелі –

Я обійшовся без них,

Оспівуючи штани.)

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: