Сонячний етюд – Іван Драч

ІВАН ДРАЧ

СОНЯЧНИЙ ЕТЮД

Де котиться між голубих лугів

Хмарина ніжна з білими плечима,

Я продаю сонця – оранжеві, тугі,

З тривожними музичними очима.

Ось сонце віри – чисте і просте,

Ось сонце міри – з віжками на храпах,

Ось сонце смутку, звідки проросте

Жорстока мудрість в золотих накрапах.

І переливно блискотять сонця

Протуберанцями сторч головою.

Беріть сонця – кладіть мені серця,

Як мідяки з осугою-турбою.

Я ваші душі клином обмину,

Я не поставлю їх на п'яні карти,

А що сонця за дорогу ціну,

То сонце завжди серця варте.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: