Виправа в поле – Юрій-Осип Федькович

ВИПРАВА В ПОЛЕ



– Ой брате мій, ой коханий,

Чого ти ходиш заплаканий?

Гай, гай, не думай, поїдем за Дунай,

Гей, поїдем, коханий!



– Ой рад би я, милий брате,

Гей, рад би я не плакати,

Але ж тяженько на моє серденько –

Гадає розпукати.



– Ци, може, ти, брате, плачеш,

Що родина ба й не бачиш?

Цісарська фана – дружина кохана,

Чого ж більше ти хочеш?



– Вбери фану в буковину,

Все не стане за дружину.

Гей, горе, горе поведе за море!

Там, відай, я загину.



– Не тра, брате, нарікати:

Хоть підемо воювати –

Ой гоя, така ж наша доля, –

Ти думай, що гуляти.



– Ой гуляти ба й гуляти

Там, де грають на гармати…

Гой, гоя, гоя, ти, долечко ж моя,

Гей, мати ж моя, мати!



Ой мати ж ти моя, мати,

Піщов твій син погуляти:

Гей, гаю, гаю, то п'ю, то гуляю,

Гей, то п'ю, то гуляю!



Ой пив же я та й напився,

Як ліг спати – не будився…

Гей, гаю, гаю, кервавий Дунаю,

Вже-м навіки упився!

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар