ДНІСТЕР
Ци дружина люба, мила з краю загостила,
Ци пташина білокрила з краю заблудила,
Ци буркун то синопюрий байраком гукає,
Ци Дністер то буйнобурий на Подолі грає?
На чиїм то поберіжю збіжя золотіють,
І покоси шовковії колом зеленіють,
І шумя ту темні луги, гай там шелевіє,
Там хатина у садочку, ту ся двір біліє,
Ту соколи підлітають, ту вірли сковичуть,
А по борах соловії сум на сум щебечуть?
Чуєш, десь мала хлопчина на сопівці грає,
Дівча квапить до керниці, думку си співає,
І вівчар там молоденький білі вівці кличе,
Чути — рже десь ворон коник, сірий волик рйче.
Всюда любо, всюда красно, всюда лиш би бути,
О дністерські береженьки, можна вас забути?
Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.