Квітки – Юрій-Осип Федькович

КВІТИ



Що кажуть, душко, квіточки ті милі,

Що он так красно на траві цвітуть? –

Зривай ті квіти, доки ще зацвилі

І доки другі квіточок си рвуть;

Бо прийде осінь – зіленько зів'яне,

Де сніг упаде – квіточок вже ніт, –

Тогді як око за квітками гляне,

То лиш заплаче на студений світ.



І як ті квіти, що їх яр сплітає,

Не вскреснуть більше, як їх зітре лід,

То так і людська молодість минає,

А що минуло – вже не верне вслід.

Тому зривай си яром твої квіти,

Коли в личку ти калиновий гай,

Коли в душі ще тепле серце світить,

Бо як згасне, то загас і рай.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: