Золотий лев – Юрій-Осип Федькович
ЗОЛОТИЙ ЛЕВ Ой леліяла го, колисала, В шовкове пір'є спати клала, Волоськов піснев го коїла, Росов дунайськов го поїла. А як поїла, говорила: \"Ой синку мій, дитинко мила,
Думи мої, діти мої – Юрій-Осип Федькович
ДУМИ МОЇ, ДІТИ МОЇ Думи мої, діти мої, Лихо мені з вами! Поклав би я вас, як жовняре, Пишними рядами, Та боюся, що вас займуть За голубе море…
Думи мої – Юрій-Осип Федькович
ДУМИ МОЇ Думи ж мої, думи руські, відки ви ся взєли? Ци ви, може, в моїм раю квіточками цвили, Ци ви, може, в моїм небі ангелом злітали, Що
Дністер – Юрій-Осип Федькович
ДНІСТЕР Ци дружина люба, мила з краю загостила, Ци пташина білокрила з краю заблудила, Ци буркун то синопюрий байраком гукає, Ци Дністер то буйнобурий на Подолі грає? На
Дезертир – Юрій-Осип Федькович
Дезертир Ой сів же він при столику, При світлі думав, Писаннячко дрібнесеньке, А він го читав. Писаннячко дрібнесеньке, Листочок — як сніг; Склонив же він головоньку К столові

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: