Сипле, сипле, сипле сніг – Іван Франко

Сипле, сипле, сипле сніг.

З неба сірої безодні

Міріадами летять

Ті метелики холодні.



Одностайні, мов жура,

Зимні, мов лихая доля,

Присипають все життя,

Всю красу лугів і поля.



Білий килим забуття,

Одубіння, отупіння

Все покрив, стискає все

До найглибшого коріння.



Сипле, сипле, сипле сніг,

Килим важче налягає…

Молодий огонь в душі

Меркне, слабне, погасає.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: