Іван Франко - Перехресні стежки (Стислий переказ, дуже скорочено) (сторінка 4)


Євгеній пише статтю до львівського часопису про справи селян Галичини, але її конфісковано. Тоді адвокат надсилає статтю у Відень, де вона наробила багато шуму. 

Рафалович вирішує організувати народне віче. Разом з отцем Зваричем та Семеновичем він створює комітет з підготовки віча й починає агітацію серед селян. 



39 



Пан маршалок вирішує привласнити гроші селянської каси, об’єднавши її з панською, та сплатити власні борги. Селяни не користуються можливостями своєї каси, бо мало знають і бояться. 



40 



Після викриття його діяльності Рафаловичем Шнадельський не має змоги заробити грошей. Але він хоче виїхати до Америки і потребує грошей, які сподівається заробити на посаді касира нової каси. 

Тільки проти плану Брикальського виступив граф Кшивотульський. 



41—43 



Граф Кшивотульський незадоволений скасуванням панщини, яке, на його думку, розорило панів матеріально, а селян морально. Тому він дозволяє собі карати селян за старим звичаєм. Одного разу граф призначив селянинові двадцять п’ять канчуків. 

У Шнадельського з’явилася можливість "остудити" графа: від імені селянина він пише скаргу до суду та просить провести слідство. 

Брикальський запрошує графа на день народження дружини, щоб поговорити з ним і налякати. Кшивотульський розуміє, що це пастка. Він пропонує графові владнати справу й пристати на пропозицію реформи каси. 

Брикальський дізнається, що його векселі викупив Вагман. 

Баран, що живе в невеликій комірчині, знову підпадає під вплив божевільної ідеї про те, що Рафалович — антихрист. Він іде вулицями міста, стукаючи праниками в корито. Тікає від поліцейських, та біля костелу з ним стався припадок. Сторожа внесли до шинку. 



45—46 



Стальський запрошує Шварца зі Шнадельським до себе й починає знущатися з дружини у них на очах. Вона вибігає з кімнати, коли чоловік вилив їй в обличчя лікер. 

Гості почули шум біля костелу та вибігли на вулицю. Тут вони дізналися про поведінку Барана. Дорогою розмовляли про подружні стосунки Стальських. Шнадельський ділиться своїми планами щодо поїздки в Америку. 



47 



На Вагмана накладено штраф за поведінку Варана. 

Лихвар розмовляє з Євгенієм про викуп панського маєтку селянами. Адвокат розповідає, що вони відмовились. Тоді Вагман пропонує Рафаловичу викупити дубовий ліс. Але той каже, що тоді селяни вважатимуть його паном і зовсім перестануть довіряти, 

Вагман розповідає Євгенію про реформу каси та плани панів щодо неї. 



48—49 



Отці Зварич та Семенович відмовляються виступати на вічі, пояснюючи це темнотою селян. В канцелярії Рафалович говорить про віче з селянами Буркотина. 

Євгеній подає написану українською мовою заяву про віче й староство. Це дратує старосту, який не розуміє "цієї монгольщини". Ще більше його обурює ідея скликати віче. Разом з Брикальським староста вирішує, що не можна допустити проведення віча. 



50—51 



Мотьо Парнас відмовляє Рафаловичу в приміщенні для віча. 

Вагман намагається вмовити бурмистра Россенберга дозволити .проведення зібрання. 

Наступного дня бурмистр говорить зі старостою та радить йому дозволити віче, а також просить зібрати усіх євреїв. 



52—53 



Стальський розповідає дружині, що Євгеній скликає віче, і передбачає загрозу для нього. Потім звинувачує її у тому, що вона зустрічається зі своїм "коханцем". Жінка вибігає з кімнати. 

Регіна згадує своє дитинство та думає про Євгенія, який захищає скривджених. Стальський не любить її за те, що вона чиста душею. Він хотів би зробити її брудною, щоб топтати ще більше. 

Вона зрозуміла, що їй треба або зробити рішучий крок, або піти в могилу. Вона зібралася й пішла до Євгенія. Дорогою жінці зустрівся Баран, який упізнав її. 



54 



Регіна приходить до Євгенія, але той зустрічає її холодно, хоча й пропонує допомогти з розлученням. Його почуття вже згасли. Тоді жінка пропонує зробити внесок у справу віча. Адвокат відмовляється. 

В цей час у двері рветься Стальський, і Регіна ховається в спальні. 



55—56 



Хвора уява Барана зовсім розігралася. 

Вагман дає сторожеві листа та просить віднести на пошту. Але, зустрівши Регіну, Баран біжить у шинок попередити Стальського. Там Шварц видурює у нього адресованого Кшивотульському листа та дізнається, що застава маршалка викуплена графом. 

Шварц пропонує Шнадельському вкрасти у Вагмана заплачені графом гроші. Вони вбивають лихваря та тікають. 



57—58 



На очах у всіх Стальський б’є свою дружину мало не до смерті. Його намагаються відтягнути, але він не зупиняється. 

Регіна лежить на підлозі і відчуває в душі щось жахливе. Потім вона вбиває п’яного чоловіка і вибігає на вулицю в хуртовину. 

Разом з Бараном, що ходить вулицями, стукаючи в корито, потрапляє на міст. Сторож зіштовхує її з мосту та несамовито регоче. 

Шварц і Шнадельський заходять до Стальського й бачать жахливу картину вбивства. Вони забирають цінні папери та коштовності. 



59—60 



Селяни збираються на віче, але його забороняють, бо будинок начебто небезпечний для життя. Бурмистр запрошує їх приєднатися до єврейського зібрання. 

Таким чином, стараннями Вагмана та бурмистра віче відбулося. Це розчарувало маршалка й старосту. На зібранні виступають бурмистр і Рафалович, до них приєднуються селяни. 

Раптом віче переривають староста та комісар. Євгенія заарештовують. Скоро стає відомим, що повісився Вагман і зникла Регіна. Шварц змушений залишити спільника, який лежить у гарячці, в Берліні. Він сам тікає до Бремергафена. 

Від графа дізнаються, що у лихваря мали бути великі гроші, яких тепер не знаходять. Коли зійшов сніг, знайшли тіло Барана, а з річки витягли тіло Регіни. З Берліна привезли Шнадельського, і він в усьому зізнався. Рафаловича звільняють, він вимагає від старости прилюдного визнання своєї помилки та скликання нового віча. 



Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло) 

Соціально-психологічна повість "Перехресні стежки" змальовує важке становище селян Галичини та постійні визискування, викликані їх недостатньою поінформованістю про свої права. Адвокат Євгеній Рафалович — представник нової інтелігенції, яка намагається просвітити селянські маси, запалити в них бажання боротися за свої права, свою людську гідність. Намагання Рафаловича не завжди приносять свої плоди, бо селяни не розуміють його й не хочуть підтримувати. 

Рафаловичу протистоять представники влади, судові чиновники, які користуються неграмотністю селян та за рахунок цього збагачуються. 

Сторінка 4 з 4 Показати всі сторінки << На початок < 1 2 3 4 > У кінець >>

Завантажити матеріал у повному обсязі:
ФайлРозмір файла:Завантажень
Скачать этот файл (Ivan_franko_perechresni_stewku_Skorocheno1.docx)Ivan_franko_perechresni_stewku_Skorocheno1.docx25 Кб1215
Скачать этот файл (Ivan_franko_perechresni_stewku_Skorocheno1.fb2)Ivan_franko_perechresni_stewku_Skorocheno1.fb235 Кб1059

Пошук на сайті: