Ф
* * * Місяцю-князю! Нічкою темною Тихо пливеш ти Стежков таємною… Ніжно хлюпочеться Вбздушне море, Так в нім і хочеться Змить з серця горе. Місяцю-князю, Ти,чарівниченьку! Смуток на
Іван Франко ЛИС I ДРОЗД Iшов Кабан у Київ на ярмарок. Аж назустрiч йому Вовк. – Кабане, Кабане, куди йдеш? – У Київ на ярмарок. – Вiзьми й
Іван Франко КАМЕНЯРI Я бачив дивний сон. Немов передо мною Безмiрна, та пуста, i дика площина I я, прикований ланцем залiзним, стою Пiд височенною гранiтною скалою, А далi
* * * Земле, моя всеплодющая мати, Сили, що в твоїй живе глибині, Краплю, щоб в бою сильніше стояти, Дай і мені! Дай теплоти, що розширює груди, Чистить
ЗАСНУВАННЯ ПЕРЕЯСЛАВА (p. 993) Пішов Володимир у наші Карпати, Пішов він карпатських хорват воювати. Не довго, мабуть, він війну ту тягнув І вчасно до Києва з військом вернув.