Перший сніг – Василь Герасим’юк

Василь Герасим’юк

ПЕРШИЙ СНІГ

Притишив кров. Притишив крок.

І вищі стали гори.

Йде перший сніг,

немов пророк,

в якого серце хворе.

Як важко дихати йому!

як свіжо доокола!

Ступає у порожню тьму

нога різьблена, гола.

Йде сніг — немов під гору йде —

ледь дише, хоч безплотний,

і палець на уста кладе,

як знак мерця холодний.

О ні, то холод родовий.

А в ньому серцю легше.

Йде перший сніг на поклик мій.

Такий, можливо, вперше.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: