Братові – Василь Герасим’юк

БРАТОВІ

Кого там виводять, кого там ведуть, Ярославе?

Кого там доводять, доносять, у землю яку?

Кому там забаглося Миклащука з Прокурави?

Кого там він має купати в кривавім піску?

Ніхто не розкаже, не скаже, не вишепче: досить!

Ніхто вже не може розтерти цю правду у прах.

Тебе вже, мій брате, виводять, виносять, доносять.

З тобою, мій брате, прощаються в дальніх пісках.

Ми будемо довго криваві роки розгрібати.

Ніхто вже не може розтерти цю правду у прах.

Тебе вже виводять, доводять тебе вже, мій брате.

Шукають тебе вже, мій брате, у дальніх пісках.

Це значить, нарешті, що нас небагато, це значить,

що нам не поможуть, нарешті, ні честь, ні обман.

Це значить нарешті, мій брате,

що кожен твій братчик

і завтра ще встигне зірвати свій “чорний тюльпан”.

І як нам носити цю днину в очах, Ярославе,

і кров, що по наших по жилах тече і тече?

Ми навіть живем і вмираєм, хоч ми з Прокурави,

хоч ми навіть прірві вселенській підставим плече.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар