Мотив – Василь Герасим’юк

МОТИВ

Блукав і світу білого не бачив,

на велелюдді, як у пущі, жив.

Але почув не шепіт – легіт наче:

“Згадай мотив”.

І ти згадав мотив.

Все, що невірні сльози навертало,

поникло враз, бо ти збагнув тоді,

що не його – тебе було замало

йому у дні і ночі молоді.

Як він звучав у ті веселі роки?

Де літував? А де він зимував?

А повернувсь, відбувши повні строки,

з яких потоків і з яких отав?

Хтось возвістив про нього, боже правий,

хтось навертає леготом: “Лети…”,

послухавши потоки і отави,

повіривши у зірку сироти.

Але чому ж ти посмутнішав нині?

І легіт милосердний не пройма

тебе у зраді, ніби у гордині,

якій ні краю, ні кінця нема.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар