Юрій Георгійович Герасименко (20 жовтня 1927, м. Харків — 17 січня 1985, Харків)
український радянський поет, прозаїк, перекладач, фантаст, критик.
Герасименко Юрій Георгійович народився 20 жовтня 1927 року в м. Харкові в сім’ї службовця.
Закінчив філфак Харківського університету (1951). Викладав українську мову й літературу в сільській школі на Харківщині.
Член КПРС з 1956.
Творчість
Писав українською мовою. Друкуватись почав як поет в 1944 році. Член СП СРСР з 1956 року.
Твори
Збірки віршів:
- «Повноліття» (1952)
- «Напровесні» (1955)
- «Круті дороги» (1957)
- «Людина на шляху» (1958)
- «Про Сашка і Дружка» (1958)
- «Моїм однодумцям» (1959)
- «Земля отцов» (1960)
- «Ми — однолюби» (1960)
- «Подих бурі» (1961)
- «Тарасова зоря» (1962)
- «Іменем любові» (1963)
- «Ясениця» (1964)
- «Лірика» (1967)
- «Дорошів Яр» (1968)
- «Високий світ» (1970)
- «Запах хліба» (1972)
- «Вібране» (1973)
- «Поезії» (1977)
- «Березень» (1978)
- «Ой, видно село» (1981)
- «Мiй вiтер» (1984)
- «Двоє у свiтi» (1985)
Збірки н.-ф. повістей та оповідань:
- «Коли вмирає Безсмертний» (1964)
- «Кожен побачить сонце» (1965)
Повісті-казки:
- «Наталка і Великий Вітер» (1967)
Книжка критичних статей:
- «Знай високе місце своє» (1979)
та перекладів творів російських і туркменських письменників.