“Ой я бідна удовиця, —
Стала хникать жалібниця, —
Он калина, — їй не так!
Кажуть, пісні їй складають,
А про мене забувають,
І ніхто ніде ніяк!..”
“Стій лиш! Слава не брехуха, —
Обізвалась джеркотуха, —
Розбирає,що і як!
От я славі догодила,
Кашку діточкам варила,
А тобі не вдасться так”.
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)
Акровірш дає відгадку, що розмовляють річкова рослина осока, яка на відміну від калини, не дуже у великій пошані в людей, і сорока. Сорока ж має чим похвалитися: про неї складена казка-примовка для маленьких діточок, котрим показують на пальчиках, як вона кашку варила, діток годувала. Акровірш викликає посмішку, адже автор ми порав смішні словосполучення (“і ніхто ніде ніяк”). Твір дуже емоційний за рахунок окличних речень.