Страшна помста – Микола Гоголь

* * *

“Страшну кару ти придумав, чоловіче! – сказав Бог. – Нехай буде все так, як ти сказав, але й ти сиди вічно там на коні своїм і не буде тобі царства небесного, поки ти будеш сидіти там на коні своїм”. І те все так і сталось, як було сказано: і донині стоїть на Карпатах на коні дивний рицар і бачить, як в бездоннім проваллі гризуть мерці мерця, і чує, як мрець, що лежить під землею, росте, гризе в страшних муках свої кості і страшно струшує всю землю”…

Вже сліпець закінчив свою пісню; вже знову став перебирати струни; вже став співати смішних приказок про Хому та Ярему, про Скляра Стокозу… але старі й малі ще не могли очунятися і довго стояли, схиливши голови, роздумуючи про страшну стародавню подію.

© ГОГОЛЬ М. Тарас Бульба. Вій. Вечори на хуторі поблизу Диканьки. – Харків: Пілігрим, 2006. – 416 с. – (Бібліотека пригод).


[1] Великий човен.

[2] З червоного сукна.

[3] Уніатиправославні, що визнають владу римського папи.

[4] Посполита Річпольсько-литовське королівство.

[5] Конашевич-Сагайдачнийукраїнський гетьман.

[6] Сердюкохоронець гетьмана.

[7] Горлицятанок.

[8] Особливий чернечий чин – чернець-відлюдник.

Завантажити матеріал у повному обсязі:

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: