Два віночки – Яків Головацький

ДВА ВІНОЧКИ



Попід гаєм зелененьким

Чиста річка тече,

На яворі зелененькім

Соловій щебече.



Сидить дівча над річкою,

Два віночки ввила

І ручкою біленькою

На воду пустила.



Один вінець з барвіночку,

А другий з рутоньки;

Один вінець козаченька,

Другий дівчиноньки.



Поплив вінок із барвінку,

Вовня го сіпає,

А остався із рутоньки,

Бо берег спиняє…



"Поїхав мій козаченько

В далеку дорогу,

Мене лишив, молоденьку,

Самую небогу!



Вернись, вінку із барвінку,

Приплинь к береженьку!

Вернись, милий, з України,

Пристань ко серденьку!..



Коли ж, вінку із барвінку,

Сплинеш к береженьку?

Коли вернеш з України,

Милий козаченьку?"



Закувала зозуленька

В гаю в середині,

Аж ся стало страшно, сумно

Молодій дівчині:



"В Україні на могилі

Зацвіла калина,

Там лежить твій козаченько,

Бідна сиротина!



А коли ся води вернуть,

Що за сім літ вплили,

Тоді вернесь з України

Козачок твій милий!"

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: