Спільне й відмінне в романах «Вершники» Ю. Яновського та «Тронка» О. Гончара
«Вершники» Ю. Яновського | «Тронка» О. Гончара | |
Спільне | Порушення важливих суспільно-політичних і морально- етичних проблем. Через обидва романи проходить уславлення творчої праці людини, несумісність творення й руйнування | |
В обох творах — гуманістичне розв’язання проблеми війни й миру. І хоч у романі Яновського — класова боротьба, а в «Тронці» — мирне будівництво, твори обох письменників наснажені спільною думкою: люди повинні будувати, а не руйнувати | ||
| Обидва письменники широко використовують зорові, слухові, психологічні подробиці, які надають творам емоційного забарвлення | ||
Обидва письменники — майстри пейзажних картин. Пейзажі Ю. Яновського вражають психологічною настроєністю, яскравою метафоричністю. 0. Гончар досить часто подає картини в динаміці й контрасті. Як правило, вони підпорядковані розкриттю душевних переживань героїв | ||
«Вершники» Ю. Яновського | «Тронка» О. Гончара | |
Відмінне | Усі новели об’єднані між собою ідейним задумом, спільною темою, часом і місцем дії, головними персонажами, мовностилістичними особливостями. Яновський не дотримується хронологічного принципу в показі подій | Кожна новела має своїх героїв, однак локальна закінченість розвитку характерів не відділяє якоюсь прірвою розділ від розділу. Кожна з новел не тільки досліджує характери (Горпищенка, Лукії, Дорошенка, Віталика, Ліни, Уралова та інших), не тільки показує його формування, а й ставить героїв у такі умови, у яких повинне виявитися їхнє ставлення до проблем |
Ю. Яновський прагнув створити узагальнений образ народу, якого посадила на коня революція, романтична подача матеріалу | Перед нами прозовий, спокійний, часом досить тонкий малюнок, поданий реалістично |