Надія – Павло Грабовський

НАДІЯ

Не зітхай так безнадійно,

Скорбних уст не замикай,

Рук не складуй ще подвійно,

З лану битви не тікай,

Глянь на луг – не вся травиця

Ще потоптана упрах;

Глянь на люди – чесні лиця

Ще не всі обвіяв страх.

Ще великі перепони

Злу поставлено кругом,

Не безкарно рвуться стони

Під ворожим батогом.

Встануть мученики-браття,

Встануть сестри, як живі…

За годиною прокляття,

Мук, кайданів та крові,

Зрадно купленої слави,-

Панство волі йде услід,

І на чолі миросправи

Власно з'явиться нарід!

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: