— Але він винесе мене на ясний день… на ясний день здійснених надій, — думав Корецький.
І вже не почував у собі того тупого безнадійного болю гидкого. Все, що трапилося, здавалося тільки одним моментом з великого діла, а кінець його міг бути тільки один… І хоч який болючий цей момент, — мусять пережити й його, щоб загартуватися до краю…
А поїзд линув могучим ходом, пробиваючи темряву…
1907. VIII 18. Святошин під Києвом.