Я кохаю ті хмари похмурі… – Борис Грінченко
БОРИС ГРІНЧЕНКО * * * Я кохаю ті хмари похмурі, Що під час велетенської бурі Як озвуться, то слово їх – грім, А ударять – перуном палким,- І
Украла – Борис Грінченко
БОРИС ГРІНЧЕНКО УКРАЛА Тільки вчитель увійшов у клас, зараз побачив, що там робиться щось непевне. Школярки та школярі юрмою оточили когось і про щось палко й голосно гомоніли.
Сорока – Борис Грінченко
БОРИС ГРІНЧЕНКО СОРОКА Покинувши ліси свої, Сорока в город полетіла. Там по садках тинялася без діла, Довгенько по гаях не бачено її… Всі думали: пропала Білобока,- Аж ось
Смутні картини – Борис Грінченко
БОРИС ГРІНЧЕНКО СМУТНІ КАРТИНИ Убогії ниви, убогії села, Убогий, обшарпаний люд,- Смутнії картини, смутні-невеселі, А інших не знайдеш ти тут. Не став би дивитись, схотів би забути, Так
Сам собі пан – Борис Грінченко
БОРИС ГРІНЧЕНКО CAM СОБІ ПАН Я їхав залізницею, третім класом і, як звичайно, у вагоні з написом: "Для некурящих". Ох, цей напис! Раз у раз доводиться воюватися з

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: