2.4
Товаришу! Зроби-но астроліт!
Астроліт — це потужна (!) вибухова речовина. Складається вона з аміачної селітри (66 %) та гідрозілу (33 %).
Поради щодо використання:
Вітаємо тебе: це — найпотужніша з усіх відомих вибухівок! Астроліт наділений надзвичайно потужною вибуховою силою (в 20 разів потужніший за тротил). Швидкість детонації — 9 км/с. При всій своїй потужності не використовується, наприклад, військовими, оскільки деструктуеться протягом чотирьох днів із моменту виготовлення. А виготовити його при цьому може КОЖЕН школяр, котрий знає інгредієнти. Інгредієнти: аміачна селітра (використовується в народному господарстві), гідрозіл (використовується в ракетобудуванні, фармацевтиці та народному господарстві). Для того, щоб зробити астроліт, необхідно змішати аміачну селітру та гідрозіл у співвідношенні 2 до 1.
Примітка: Інгредієнти надзвичайно токсичні, тримати їх у руках небезпечно для життя. Але випустити їх із рук небезпечно ще більш.
2.5
Товаришу!
Зроби гримучу ртуть!
Гримуча ртуть — це потужна вибухова речовина. Виготовляється вона з азотної кислоти, ртуті та спирту.
Поради щодо виготовлення:
Виготовлення цієї вибухівки є небезпечним для життя, причому не лише твого, тому краще її взагалі не виготовляти. Все ж для виготовлення потрібно змішати азотну кислоту, ртуть і спирт. Отримана суміш заливається в пляшку і тепер, якщо ти раптом цю пляшку розіб'єш, пролунає фантастичний вибух. Спробуй як-небудь — зроби це!
Примітка: Дуже небезпечно! Навіть якщо ти не розіб'єш пляшку, все одно отруїшся випарами ртуті (на смерть).
2.6
Товаришу!
Ось іще одна штука — нітрогуанідин!
Штука ця складається із сірчаної кислоти та нітрату гуанідину.
Поради щодо виготовлення:
Сірчана кислота повинна мати концентрацію не менш як 95 %. В емальовану кружку наливається сірчана кислота, кружка ставиться на сніг або на кригу. В кружці поступово розчиняється нітрат гуанідину, при цьому температура розчину не повинна підійматись вище за 10 градусів Цельсія. Після розчинення нітрату гуанідину суміш втратить свою прозорість і стане схожою на молоко. Товаришу — це не молоко! Тепер суміш виливається в холодну воду з кригою, після цього потрібно почекати, доки всі кристали гуанідину розчиняться. Потім суміш фільтрується і ретельно промивається.
Примітка: Дуже небезпечно! До того ж, ця вибухівка надзвичайно чутлива до тепла. Не грій її!
2.7
Товаришу! Зроби собі терміт!
Терміт, товаришу, — це запалювальна суміш. Робиться терміт із оксиду заліза, порошку алюмінію та сірки!
Поради щодо виготовлення:
Металічна суміш, котра при згоранні дає дуже високу температуру — близько 3000 градусів Цельсія! Цю властивість можна використовувати для виготовлення потужних запалювальних бомб, розумієш, до чого ми ведемо? Для виготовлення терміту потрібно просто змішати 75 % оксиду заліза (іржі) і 25 % алюмінію. Сам терміт запалюється при досить високій температурі, тому до нього додають сірку, котра при запалюванні дає температуру, достатню для запалювання терміту.
Примітка: Ось для чого нам сірка!
2.8
Товаришу!
А супертерміт?!!
Супертерміт, товаришу, — це також запалювальна суміш. А складається вона з бензину, мастила, порошку алюмінію та оксиду заліза (іржі).
Поради щодо виготовлення:
Ця запалювальна суміш горить із дуже високою температурою, здатною розплавити майже будь-який метал (температура горіння майже така, як і в терміту). Дуже небезпечна річ, щоб ти знав. Тим не менше, що особливо приємно — виготовити її також може КОЖЕН учень. Інгредієнти: бензин — 44 %, мастило — 20 %, оксид заліза — 16 %, порошок алюмінію — 20 %.
Примітка: Не кожен учень здогадується про свої можливості, пам'ятай про це, товаришу!
Розділ 3
НА ЗАМІТКУ ТРУДАРЕВІ:
ЯК ВИГОТОВИТИ ДОМАШНЮ БОМБУ,
НЕ ПРИВЕРТАЮЧИ ДО СЕБЕ УВАГИ
АНТИНАРОДНОГО РЕЖИМУ
Товаришу!
Для виготовлення бомби запасись інгредієнтами. Інгредієнти, необхідні для виготовлення бомби, можна й необхідно купити в торгівельних закладах народногосподарського профілю чи відбити в антинародного режиму, не привертаючи до себе уваги з його боку. Тобі знадобляться:
1. Папір (можна дістати на пунктах прийому макулатури, деревообробних комбінатах чи виготовити власноруч (див. наступну брошуру серії «Бібліотека трударя»))
2. Цвяхи (довгі такі, металеві штуки)
3. Товста дротина (товста, товаришу!)
4. Клей (Товаришу! Використай свій клей з користю!)
5. Міцні нитки (!)
6. Селітра (виробництво, торгівельні заклади народногосподарського профілю, антинародний режим)
7. Стопін (???)
8. Магній (антинародний режим, тільки антинародний режим!)
9. Гільза 12 калібру (ну, це в тебе, сподіваємось, є)
10. Гумка (просто гумка).
Поради щодо виготовлення:
Друже! Візьми 10 аркушів паперу (формат А4) і розріж кожен із них повздовж, розділивши на дві половини. Поклади одну смужку на гладку, рівну й міцну поверхню (стіл, стілець, підлога). Нанеси тонкий шар клею («крохмальний» або «силіконовий») на всю поверхню смужки. Поклади згори іншу і проведи праскою (не гарячою!) так, щоб не лишалось повітряних проміжків і щоби видавити зайвий клей. Повторюй операцію доки не закінчаться смужки. Останню смужку змасти клеєм згори особливо ретельно. Відріж від гільзи лезом паперову частину. Поклади відрізану частину на початку зліплених смужок (краї, що виступають, мають бути однакові) і накрути їх на неї. Відступи від кінця на 0,5–1 см і перетисни товстою дротиною (закрути кінці дротини і зтягни кусачками до межі) в чотирьох місцях із різних боків. Поверх дротини намотай 10–15 мотків міцної мотузки.
Вбий 7–8 невеликих цвяхів (слідкуй за тим, аби під час вбивання не порвалась мотузка). Змішай 5 ваг. ч. магнієвого порошку з 6 ваг. ч. калієвої селітри і акуратно перемішуй до однорідного стану. Засип цією сумішшю всю відрізану частину гільзи, постійно її утрамбовуючи. Знову відступи від кінця на 0,5–1 см і передави товстою дротиною, перед тим вставивши туди цвях голівкою вгору. Ще раз намотай 10–15 мотків міцної мотузки і вбий до десяти цвяхів. За деякий час (доба—півтори) акуратно намотай розтягнуту гумову нитку по боках бомби. За пару днів зніми гумку і витягни цвях. На місце цвяха встав бікфордів шнур. Встав його якомога глибше, встав його! І залиш пристрій в такому стані сохнути близько тижня на батареї центрального опалення чи на два тижні при кімнатній температурі. Після цього пристрій готовий до використання.
Примітка: Використай його, любий друже, за призначенням, хулі там!
Ще, друже, настійно рекомендуємо тобі нітрогліцерин. Якщо ти справді зможеш його виготовити, значить, ми старались недаремно.
Отож-бо — перед тим, як описати цю дивовижну технологію, хочемо попередити тебе про необхідні заходи безпеки, хоч і розуміємо, що тобі воно все одно. Все ж рекомендуємо не цуратись бодай мінімальних заходів безпеки. Оскільки нітрогліцерин, товаришу, це дуже чутлива речовина, ти собі навіть не уявляєш — наскільки вона чутлива. Ми, чесно кажучи, теж. Радимо тобі працювати з тими кількісними показниками, котрі тут наводяться, принаймні якщо тебе й розірве, то можна буде хоча б зібрати твої пролетарські шматки до купи. Отож — до справи, товаришу:
1. Налий до 75-мл мензурки 13 мл азотної кислоти, що димить (98 %).
2. Помісти мензурку до відра з кригою і дай їй охолонути до температури, нижчої за кімнатну.
3. Коли азотна кислота охолоне, додай потрійний об'єм сірчаної кислоти (99 %) — 39 мл. Кислоти змішуй дуже обережно, не припускайся їхнього розливання.
4. Після цього потрібно знизити температуру розчину до 10–15 градусів Цельсія, додаючи кригу.
5. Додай гліцерин. Робити це потрібно дуже обережно за допомогою піпетки, доки вся поверхня рідини не вкриється шаром гліцерину.
6. Нітрування — дуже небезпечна стадія. Під час реакції виділяється тепло, тому підтримуй температуру на рівні 30 градусів Цельсія. Якщо вона почне підійматись — відразу ж охолоджуй суміш!
7. Перші 10 хвилин нітрування, суміш необхідно обережно розмішувати, намагаючись не торкатися стінок. При нормальній реакції нітрогліцерин утворює шар на поверхні.
8. Після успішного нітрування рідину з мензурки необхідно дуже обережно перелити до іншої ємкості з водою. Нітрогліцерин повинен осісти на дно.