Ukrclassic.com.ua укра нська л тература
Михайло Коцюбинський
Fata Morgana (СКОРОЧЕНО)
(З с льських настро в)
Пов сть
ЧАСТИНА ПЕРША
Проходячи б ля зруйновано сахарн , Андр й Волик згаду сво колишн життя. В н працював на фабриц та отримував кожного м сяця 13 карбованц в. Тепер сахарня сто ть пусткою, але Андр й спод ва ться, що скоро в дбудують. В н тод знову почне працювати. Земля для Андр я не важить так багато, як робота на фабриц , бо в н вважа непевним результат, отриманий в д селянсько прац . Волик роздуму , що його дочку Гаф йку непогано було б засватати за слюсаря. Адже н хто з хазяйських син в не захоче брати убого д вчини.
З церкви поверта ться Маланка. Вона маленька та суха, зморена важкою працею численними турботами. Але весь вид говорить: ми б дн , але чесн . Б ля не йде красуня Гаф йка. Андр й милу ться сво ю дочкою.
Панський пастух Хома удзь де у шинок до Менделя, в дмовившись пасти худобу у свято.
П дходячи до дому, Андр й бачить, що Гаф йка винесла воду зароб тчанам, що тягнуться журавлиним ключем у Тавр ю чи на Кубань.
У село поверта ться Марко Гуща, який, на думку Андр я, даремно бунту селян.
Андр й з Маланкою обговорюють сво господарськ справи, починають сваритися, бо нтереси в них зовс м р зн . Маланку тягне до земл , Андр й же до не байдужий. В хату заходить Гаф йка та мирить батьк в. Знову розмова поверта ться до Марка Гущ , який розда селянам читати заборонен книжки.
В нед лю Маланка може соб дозволити в дпочити. Вона з г ркотою дума про те, що чолов к не хоче працювати коло земл , тягнеться до фабрики. Ж нка все життя мр яла стати справжньою хазяйкою, але змалку залишилася сиротою, н хто з хазяйських син в не хот в сватати, тому вийшла Маланка за наймита, вже старого парубка, у якого нав ть не було сво хати. Гаф йку матер не хочеться в ддавати в найми, бо вона д вчина красива, хороша, може, вдасться хоч видати за одного з заможних парубк в, що вже задивляються на не . Думки Маланки перебива Ковалиха, яка розказу , що Гаф йка танцю на гулянн разом з Марком. Зв стка непоко ть мат р, зовс м не такого хоче вона для сво дочки.
Дума ж нка про землю мр ю свого життя. Т льки до багатого та земля ласкава, а б дного "прийма лише в яму".
А в шинку Андр й з Хомою удзем теж обговорюють проблему, що турбувала й Маланку чи в ддавати Гаф йку в найми. Хома згаду про сво важке життя наймита.
у свято Гаф йка сидить на призьб чита книжку. В хат знову сварка через те, що батько зварив наловлену рибу, яку можна було продати панам. Спочатку Маланка дуже невдоволена, але пот м разом з дочкою почина сти юшку, бо вони зовс м змучен голодом.
Через деякий час у село при хали розпод ляти землю. Маланка стурбована, що м д станеться г рша земля. Вона то б жить у поле, то кличе Андр я скор ше йти з нею, щоб просл дкувати за розпод лом. Ввечер Маланка стала зовс м ншою. Над на землю в дродили природну доброту, й не хот лося б льше сваритися з Андр м. Можливо, тепер дочку чекатиме нша доля вона матиме землю, сво господарство. Дбайливо почина збирати Маланка р зне нас ння, хова його по вузличках, бачачи перед собою зас яне поле, засаджений город.
Марка Гущу заарештовують жандарми. Гаф йка жалку за парубком.
Восени стало зрозум ло, що зима випаде голодна, незважаючи на те, що селяни багато важко працювали. Зв сток про землю нема н яких, над на фабрику теж не справдилися. Знову в родин запанувала незлагода, Андр й нав ть побив у розпуц Маланку.
У Пилип вку Маланка все чекала, що до них зайдуть старости. Але селом гуляли вес лля, до них же н хто не заходив. Вмерли останн материн над . Запанував у хат важкий сум:
"Ідуть дощ . Холодн ос нн тумани клубочуться вгор спускають на землю мокр коси. Пливе у с р безв ст нудьга, пливе безнад я, стиха хлипа сум. Плачуть гол дерева, плачуть солом ян стр хи, вмива ться сльозами убога земля не зна , коли осм хнеться. С р дн зм няють темн ноч . Де небо? Де сонце? М р ади др бних крапель, мов вмерл над , що знялись занадто високо, спадають додолу пливуть, зм шан з землею, брудними потоками. Нема простору, нема розваги. Чорн думи, горе серця, крутяться тут, над головою, висять хмарами, котяться туманом, чу ш коло себе тихе ридання, немов над вмерлим...
Маленьке, с ре, заплакане в конце. Кр зь його видко обом Андр в Маланц , як брудною, розгрузлою дорогою йдуть зароб тчани, йдуть та йдуть, чорн , похилен , мокр , нещасн , немов кал ки-журавл , що в дбились од свого ключа, немов ос нн й дощ. Йдуть зникають у с р безв ст .
Тьмяно у хатинц . Ц дять морок маленьк в кна, хмуряться вогк кутки, гн тить низька стеля, плаче зажурене серце. З цим безконечним рухом, з цим безупинним спаданням др бних крапель пливуть згадки. Як крапл с упали й загинули в болот дн життя, молод сили, молод над . Все п шло на других, на сильн ших, на щаслив ших, немов так треба.
Немов так треба...
А дощ де... Горбатими т нями у хатн м присмерку сидять стар , немов р шають загадане удзем завдання: чи прийде коза до воза?
А мабуть, прийде..."
ЧАСТИНА ДРУГА
Гаф йка в дмовля ться вийти за Прокопа, не згодившись на вмовляння матер .
Приходить зв стка, що панич Льольо збира ться ставити уральню. Андр й зрад в, в н спод ва ться отримати роботу. Хома не под ля його радост , в н проклина вс способи визискування та експлуатац .
Гаф йка сп лку ться з Прокопом, який засватав ншу д вчину, а й приносить читати книги. Гаф йка розпов да , що й наснився Марко, який гр зно запитував про розповсюдження лист вок.
У хат Волик в запанували безпросв тн злидн .
Настр й трохи покращився, коли панич найняв Андр я до уральн , яка почала працювати по Зелених святах.
Навесн чутки про землю в дновлюються, колишн над знову повертаються до Маланки. У сел розмовляють про страйки, прислухаються до розпов дей про нш села, нарешт збираються зр вняти пана з собою. Панас Кандзюба виступа проти бунту, говорить, що людям мають нар зати землю.
На уральн з Андр м сталося нещастя машиною в друбало пальц . Пан заплатив йому п ять рубл в, але з роботи вигнав. Тепер уже Гаф йц довелося йти у найми до П дпари, який не давав спуску наймитам, та й сам працював з ранку до ноч .
Селяни починають бунтувати: не хочуть працювати у пол за стару ц ну, покинули панський дв р. Хома нав ть п дбива Андр я спалити усе панське добро, але той не хоче нав ть чути таких думок. З бажання помститися за людськ кривди Хома удзь п дпалю ст жки.
Коло Марка, який знову повернувся в село, гурту ться молодь. В н почина розмови про селянську сп лку.
Щоноч селами палають пожеж селяни палять сво х пан в. Багач ховаються за великими парканами, б дняки збираються купками, планують, що м робити. Вони вир шують забрати панську землю.
Одного разу люди виходять на вулицю з вишитим Гаф йкою прапором. Вони грабують панськ будинки, розбирають добро. Маланка теж приносить м шки з мукою, але не може сти чужого хл ба. Андр й нав сн та почина трощити все навкруги.
Селяни обирають трьох представник в, як мають сл дкувати за в д браним панським добром. Гуща плану заснувати нав ть народний ун верситет.
Раптом приходить зв стка, що в сус дн село вступило в йсько, когось вбито, когось заарештовано. Перелякан селяни вир шили, що краще скарати к лькох, щоб не постраждало усе село. На сход почався самосуд, першим вбили Семена Мажуху, пот м Андр я Волика.
Прок п склав громад зв т, в ддав ключ , його теж вбили. Марка врятувала Гаф йка.
Ранком у село вступили козаки...
Критика, коментар до твору, пояснення (стисло)
Пов сть "Fata morgana" це розпов дь про марн спод вання селянина отримати в д пана землю мирним шляхом, про марн над на соц альну справедлив сть.
Найяскрав ше показане безрад сне життя безземельного безправного селянина на приклад дол Малайка, яку спочатку не хот в н хто сватати, оск льки вона була б дна, а пот м вона все сво життя в ддала важк й прац та мр ям про отримання хоч шматочка доброго поля. Над так не справдились.
Кожен з селян шука свого виходу: Андр й у фабриц , яка його ж кал чить, Хома у стих йному вираженн протесту, Марко у св домому опор . Але н хто не знаходить вир шення проблеми.
Селяни ще не готов до орган зованого захисту сво х нтерес в, тому вони зраджують самих себе, вбиваючи ватажк в.