Хверт (ферт) – стара назва літери «ф»
Хвонарпе – податок на ліхтарі
Хляби (хляга) – дощова погода
Хрещення – релігійний обряд, який відправляють над новонародженим або дорослим на знак прилучення до християнської церкви
Хрёщик – рід гри, в котрій одна пара гравців ловить другу; танкова гра, під час якої хлопці і дівчата міняються місцями
Хука дати – промахнутися
Xура – валка підвід
Цвяхований – тут: у прикрасах
Цихвіра – цифра
Цілковий – срібна монета вартістю один карбованець
Ціловальник – шинкар; продавець спиртних напоїв
Ціновка – аукціон
Ціновщик – оцінювач майна
Цятатися – грати в чіт і лишку – вгадувати, до пари чи не до пари
Чаплія – кухарське знаряддя, за допомогою якого переносять гарячу сковороду – залізний гак з дерев'яним держалном
Часточка – пожертвування на церкву за упокій душі померлого, а також за здоров'я
Чаятельно – правдоподібно
Яванець – посудина
Черкеска – старовинний верхній чоловічий одяг з сукна з прорізами і відкидними рукавами
Чертог – тут: хата
Черчатий (червчатий) – червоний
Чистий понеділок, чистий четвер – дні тижня великого посту, в які, за настановою церкви, слід тримати все в чистоті
Чмелів слухати – бути в стані запаморочення
Шаг (шажок) – до революції на Україні дрібна розмінна монета вартістю півкопійки; гріш
Шалевий – пошитий з шалі – тонкої, переважно шерстяної тканини
Шерітвас – чан
Шкаповий – пошитий з кінської шкіри
Шквиря – снігова буря; хуртовина
Шкураток – шматок шкіри
Шпетний – гарний, чепурний
Штоф – старовинна міра рідини, переважно вина, горілки, яка дорівнює 1/8 або 1/10 відра; чотиригранна скляна посудина з короткою шийкою, яка вміщує таку ж кількість вина, горілки та ін.
Шуйця – ліва рука
Шумиха – тонкі пластинки золота, якими що-небудь оздоблюють; сріблясті або золотисті металеві нитки.
Шушун – старовинний верхній жіночий одяг – кофта, тілогрійка або сарафан особливого покрою
Ю – її
Юпка – верхній одяг, жіночий – у вигляді довгої корсетки, переважно з рукавами; чоловічий – короткополий каптан, пошитий у талію, із складками і стоячим коміром
Юхтові чоботи – чоботи з юхти – шкіри, яку одержують особливою обробкою шкур великої рогатої худоби, коней, свиней
Ядєніє – вживання їжі
Яти – брати
Ятір – риболовне знаряддя (сітка, натягнена на обручі), що його встановлюють на дні водоймища
Ятка – палатка на ярмарку
Ятрівка – жінка чоловікового брата
Примечания
Вперше надруковано в збірці «Малороссийские повести, рассказываемые Грыцьком Основьяненком», кн. 1. M., в тип. Лазаревых института восточных языков, издание Андрея Глазунова, 1834, с. 315 – 380.
Автограф невідомий.
Цензурний дозвіл M. Каченовського датовано 4 жовтня 1833 p.
Сюжет оповідання побудовано на фольклорних мотивах, про що Г. Ф. Квітка-Основ'яненко писав П. О. Плетньову в листі від 15 жовтня 1839 р.: «Это легенда, местный рассказ, ежегодное напоминание в семье на заговены о «Терешке, попавшемся к мертвецам с вареником». Рассказанное по-нашему, как все передают это предание, нравилось, перечитывали, затверживали» (Квітка-Основ'яненко Г. Ф. Зібр. творів. У 7-ми т., т. 7, с. 216).
Автопереклад «Праздник мертвецов» під криптонімом В. H. С. був надрукований в «Современнике», 1939, т. XIII, с. 127 – 161. Цей переклад Квітка передав П. О. Плетньову через Жуковського, з яким зустрівся в Харкові у жовтні 1837 p. У статті-рецензії на «Малороссийские повести» О. M. Бодянський відзначив мистецький рівень гумористичного оповідання «Мертвецький Великдень» і заявив, «що пан Грицько має справжній талант для повістей у дусі веселому, насмішкуватому, комічному» (Ученые записки императорского Московского университета, 1834, ч. VI, кн. 5, с. 302 – 303). Одним з кращих оповідань Квітки вважав «Мертвецький Великдень» і В. Г. Бєлінський.
Подається за виданням «Малороссийские повести, рассказываемые Грыцьком Основьяненком», Харків, 1841, кн. 1, с 327 – 395. 1
Козак Луганський Володимир – псевдонім Володимира Івановича Даля (1801 – 1872) – російського письменника, лексикографа, етнографа, першого перекладача творів Квітки російською мовою.