Грустить в депрессии и плакать по ночам… – Ніколь Кравченко
Грустить в депрессии и плакать по ночам Скучать по всё ещё таким родным глазам Всё это в прошлом и больше не вернуть назад И разложив все мысли, провела
Когда смотрю туда пронизывает страх… – Ніколь Кравченко
Когда смотрю туда пронизывает страх Бушует кровь и просыпается азарт Так больно наблюдать за этими людьми Вокруг их много, но ты увы один Когда-то свет потухнет и в
Бегу к ней навстречу с букетом… – Ніколь Кравченко
Бегу к ней навстречу с букетом, Внутри всё сгорает от ожидания. Сейчас подарю ей и встретит приветом. И никогда не искал никаких оправданий. Так долго ждал встречи, так
Якщо дозволиш я скажу… – Ніколь Кравченко
Якщо дозволиш я скажу, Так важко підібрати слів. Напевно ні, не підберу… Це мариво із моїх снів. Це монолог у моїй голові І я не знаю скільки він
Постав собі одне питання… – Ніколь Кравченко
Постав собі одне питання І все на місце розклади Чому вона не каже за кохання? Чому не каже: “Обійми”? Ти подаруєш їй весь світ, У відповідь мовчання. Тихо

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: