Тебе заполонив диявол мій… – Ніколь Кравченко

Тебе заполонив диявол мій,
Але чекай, не йди, зі мною тут постій.
Я розкажу тобі чого він жажде,
Бо сам він цього не розкаже..
Ти думаєш він хоче твою душу дуже?
Та ні, ти помиляєшся, мій друже..
Подумай сам чого він хоче.
Поворуши же мізками охоче!!!
Проте до серця не забудь звернутись,
Воно розкаже до кого повернутись!
Ти обираєш між дияволом і мною,
Та я скорила тебе посмішкою крижаною..
І ось зробив уже до мене крок,
А він ледь не натиснув свій курок.
Ні! Повертайся! Тебе він не пускає..
В душі він чорний дим лиш залишає.
Тепер ти розумієш що йому потрібно?
В його руках вогненних ти як колібрі.
Зіжме він руку свою і тебе нема..
І тільки відрахунок робить:”раз,два..”
Та він тебе не вб’є допоки я жива.
А відрахунок мій іде:” раз, два..”
Борися з ним, бо в тобі сила криється уся
Дивися та фіксуй як з ним борюся я!
Скори його своєю добротою золотою
Диявол це ніщо в порівнянні з тобою!
І не дозволь йому тобою керувати
У нього нема права будь кого ображати..
Та завжди будеш ти боротися із ним,
А я допомагатиму тобі усім.
І пам’ятай: диявол – зло,
А я, твоя душа – добро…

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: