Загубленний у цьому місті… – Ніколь Кравченко

Загублений у цьому місті,
Стоїш немов прозорий гість,
І дивлячись кудись у даль,
Не бачиш вже її на жаль.
Ти пам’ятаєш милу посмішку,
Ти чуєш її сміх,
Але кохання для тебе тепер гріх.
І залишившись на самоті з думками,
Ти веселиш себе своїми же казками.
І ось ті лиця перед тобою,
Які були в житті метою.
Ти пам’ятаєш кожне з них,
Але в житті твоєму й слід їх зник.
А люди вже тебе не помічають
І навіть погляда у бік твій не кидають.
Та ось тобі на зустріч біжить він.
Від нього тепло на душі усім.
І тільки він по справжньому тобі радіє,
І тільки він відданим бути уміє.
Навіщо тобі цілий світ потрібен?
Якщо у тебе друг по кличці Бен!

Присвячується найвірнішому другу

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: