Вдячна тобі за всі ці безсонні ночі.
За теплі розмови і твій голос сонний.
Ти начебто звичайний, але це не точно.
Розмови ні про що під світло томне.
Буря емоцій схожа на шторм у морі.
І тільки одинокий маятник все знає.
Кораблі зустрічаються проти своєї волі.
Там хвиля холодною рукою їх тримає.
Потопати у твоїх очах немає сенсу.
Це під забороною моїх принципів.
Та вже на танцполі в обіймах денсу.
Від перевтоми я не почую приспів
Так мало спогадів, але багато слів,
Багато залишилось в невідомості.
Багато в океані розминувшихся кораблів.
Занадто мало правди й впевненості.