Пісенька про космічного гостя – Ліна Костенко
ПІСЕНЬКА ПРО КОСМІЧНОГО ГОСТЯ Достигають яблука ранети. Рання осінь листя золотить. Гарний хлопець з іншої планети, може, завтра в гості залетить. Діло звичне — міжпланетні мандри. Усміхнеться, зніме
Крила – Ліна Костенко
КРИЛА А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина…
Кольорові миші – Ліна Костенко
КОЛЬОРОВІ МИШІ Давно, іще в шістсот якомусь році, ну, цебто більш як три віки тому, коли носили шпаги ще при боці і розважали стратами юрму, коли відьом палили
Дощ полив, і день такий полив’яний… – Ліна Костенко
Дощ полив, і день такий полив’яний. Все блищить, і люди як нові. Лиш дідок старесенький, кропив’яний, блискавки визбирує в траві. Струшується сад, як парасолька. Мокрі ниви, і порожній
Їхав козак за Дунай (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) – Семен Климовський
Їхав козак за Дунай, Сказав: “Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький. Неси та гуляй!” “Постій, постій, козаче, Твоя дівчина плаче. Як ти мене покидаєш, — Тільки подумай!” “Білих ручок

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: