Вона там є… – Богдан Лепкий

ВОНА ТАМ Є…

Стояв я сам-один, немов на варті

Забутий вóяк у чужій землі,

І України я шукав на карті,

Шукав, шукав, та не було її.

Розірвана граничними стовпами,

Осяяна загравою пожеж

І розпанахана ворожими мечами,

Конала тихо серед власних меж.

Кругом кістки, череп’я, попелище,

Незвісного непройдений простíр,

А в тім просторі, чую — ближче й ближче

Іде і вовком виє голод-звір.

Ні, ні! Не встою довше я на варті,

Закрию очі, кину кріс, піду…

Я України не знайшов на карті,

Може, в душі її я віднайду.

Вона там є. Єдина, неподільна,

Від Сяну срібнолентого по Дон,

Така розкішна, чиста, ясна, вільна,

Немов найкращий молодечий сон.

Прийде момент, коли сей сон скінчиться

І буде дійсність кращою від мрій,

А поки що най цілий світ валиться,

Хоч сам-один, ти вір і кріпко стій!

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: