Воякам – Євген Маланюк

ЄВГЕН МАЛАНЮК

ВОЯКАМ

Так хутко згасло сяйво слави,

Так коротко тривала мста.

Лягли знесилені літа

На роки, на десятиліття,

На всю добу. І сивий згар

Того нещасного поліття

На наших чолах – знаком кар.

Куди б не йшли, де б не спинились,

Порожнє поле у очах,

Щоб серце судорожніш билось

По непереспаних ночах,

Щоб серце свій передчувало

Останній скорч. А мертвий зір

Все бачитиме: даль, навалу

І нерозкаяний простір.

7.Х. 1959

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар