Лист – Євген Маланюк

ЄВГЕН МАЛАНЮК

ЛИСТ

Так. Без Тебе повільна, нестямна загибель,

Батьківщино моя, Батьківщина німа!

Навіть гіркість в черствому щоденному хлібі

Мстить, нагадуючи, що Тебе нема.

А пусті, нескінченні, бездонні ночі,

А ворожі, навіки вже страчені дні,

Коли марно палаєш, а ворог регоче,

А доба ось гримить у залізі й вогні.

І от знову дощі. Не дихнеш, не промовиш

Крізь завісу просторів у скудний мій день

Ані леготом піль, ані квітом любови,

Ані шумом топіль, ані вітром пісень.

Та у муках ночей, під нещадними днями,

За безкрилим триванням цих згублених літ

Виростає ось мудрість, важка, наче камінь,-

Одинокий безрадісний плід.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: