Євген Маланюк – Біографія (СКОРОЧЕНО)

Євген Маланюк
(1897-1968)

імператор залізних строф

український Одіссей

поет-воїн

«пражанин».

Народився 20 січня 1897р. в м. Архангороді на Херсонщині.

Навчався в Єлисаветградській реальній гімназії.

1914 р. — вступив до Петроградського політехнічного інституту, але не закінчив, бо був мобілізований до Армії УНР.

1920 р. — з’являється друком перший вірш.

Після поразки УНР назавжди покидає Україну

Потрапивши у табір у Каліші, зосереджується на поетичній творчості

Бере участь у виданні журналу «Веселка» та альманаху «Озимина».

Восени 1923 р. переїздить до Чехословаччини.

Стає лідером «Празької поетичної школи».

1925 р. — видає першу збірку «Стилет і стилос»

В очікуванні арешту, залишивши дружину й сина, переїздить до Німеччини, а потім до США (входив до об’єднання українських письменників (ОУП) «Слово»)

Помер 16 лютого 1968р. по дорозі в театр.

Творчість

– Історіософічність творчості — спроба вмотивувати, пояснити логіку історичних подій, осмислення їх сенсу для України.

– Чітка організація поетичної мови, нагромадження приголосних, сторення ефекту „непісенності», строгості, суворості.

– Наскрізна ідея української державності

Належав до умовної «Вісниківської квадриги» — Євген Маланюк, Олег Ольжич, Олена Теліга, Леонід Мосендз, бо друкувались у часописі «Вісник» (квадрига — четвірка коней).

Збірки:

– 1925р. перша збірка «Стилет і стилос»

– 1926р. «Гербарій»

– 1930р. «Земля і залізо»

– 1934р. «Земна Мадонна»

– 1939р. «Перстень Полікрата»

– 1943р. «Вибрані поезії»

– 1951р. «Влада»

– 1953р. поема «П’ята симфнія»

– 1954р. «Поезії»

– 1959р. «Остання весна»

– 1962, 1966рр. «Книга спостережень» у 2-х томах — збірка есеїв

– 1964р. «Серпень»

– 1972р. посмертна збірка – «Перстень і посох»

Рейтинг
( 1 оцінка, середнє 5 з 5 )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: