Каменотес – Андрій Малишко

АНДРІЙ МАЛИШКО

КАМЕНОТЕС

Чи юга, чи день в проміннях косих,

Чи зоря пливе вечірнім плесом,

Сорок літ робив на хмарочосах,

Сорок літ – усе каменотесом.

У Чікаго шліфував граніти,

У Нью-Йорку – "білдінга" підводив,

Мертвий камінь був як самоцвіти

3 рук його, Америці на подив.

А збери снагу його і змогу,

Що лягла у камінь понадміру,

Тим камінням вистелиш дорогу

Із Нью-Йорка у Аляску сіру.

А склади каміння те на грані,

В висоту зведи камінні грати,

Буде та колона як в тумані,

Бога дасть за бороду чіпати.

От уже дійшов старого віку,

От уже і з рук не та робота,

І його, як старця чи каліку,

Виставили раптом за ворота.

Він пішов в стару свою землянку,

Де не камінь, а гнилі пороги,

Де мокриці в щілях на світанку

Стіни плачуть мокрі од вологи.

З горя випив віскі чесну склянку,

Гнівно думав з ночі безгомінням:

Мільйонера вкласти б в цю землянку,

Завалить шліфованим камінням!

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: