Я тебе вимріяв, ніжну й жагучу… – Андрій Малишко

АНДРІЙ МАЛИШКО

* * *

Я тебе вимріяв, ніжну й жагучу,

В снах узаконив, пізнав з поцілунку,

Кликну: – Прийди! – І прийдеш неминуче

Крикну: – Рятуй! – І воскресну в рятунку

Що в твоїм імені є чарівниче:

Трунок, чи хміль, чи веселкова зваба?

Зірка твоє освітила обличчя

І потемніла – світить не змогла-бо.

Як ти співала в нашій частині,

Очі ясніли, як сині роси,

Знявши пілотку і шинельчину,

Рідна, далека, золотокоса!

Віють вітри перехресні й зустрічні,

Де ми любились,- до саду й до хати.

Є своя радість на віки вічні

В тім, щоб надіятись і виглядати.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар