МУЗИКА, ЩО ПІШЛА
Коли вона плелася в коси —
чом, скрипко, відвернулась пріч?
Як музику пустила босуa
в таку непевну, звабну ніч?
Ох, смиче, теж дививсь куди ти? —
вже ж сивина спадає з пліч, —
як босу музику пустити
в таку непевну, звабну ніч?..
Візьму собі землі окраєць,
піду блукати по світах, —
хай тільки вітер завиває
в моїх розхристаних слідах…
О мамо, тату, як спитають,
куди ваш син подався з віч —
скажіть: він музику шукає,
що босою пішла у ніч.
Коментар
Неповторний образ музики, яка хвилює серця людей, створив І. Малкович у поезії «Музика, що пішла». Музика, що пішла боса в ніч, — це добре чи погано? Треба, щоб музика йшла, стукала в серця людей, пробуджувала їхні кращі почуття й поривання. Тоді й ще хтось проникнеться бажанням піти шукати свою музику, свою музу, своє натхнення, як це зробив ліричний герой поезії.
У вірші приваблює оригінальна манера письма, тонка напівіронія, інтонаційна емоційність.