Кулінарні фіґлі – Марія Матіос

Милі мої посестри! Ніколи не лякайтеся, що город пошкодитьВашій інтелігентній поставі і рукам, розманіженим щоденними погладжуваннями хворобливої спини власного чоловіка чи нових своїх суконь.

Скажу Вам з усією відвертістю і відповідальністю дуже відповідальної людини: фізична робота не шкодитьне те що нам, інтелігентам у другому поколінні, а навіть потомственим князівнам і королівнам.

Навпаки – допомагає позбутися великих і малих болячок, набратися натхнення і просто напитися свободи своїх дій хоча б отут… на клаптику землі, де ти можеш витворяти дива, яких світ не бачив і не побачить деінде.

Ви боїтеся за свої руки із нарощеними за 150 гривень нігтями? Якщо вже так, то змастіть долоні вазеліном, вдягніть гумові рукавички – і до праці. Хоча я ніколи не натягую тієї гуми. Не можу. Не чую живого подиху землі.

А рятую свій манікюр дуже просто: трохи розмочую шматочок мила, тоді шкребуся нігтиками, мов кішка, заганяючи під нігті якнайбільше мила, і стаю до роботи в городі. А опісля лимонною кислотою, старою зубною щіточкою і пемзою швидко позбуваюся залишків землі на руках. Чи влаштовую маленьке прання. За хвилину – дві мої руки не тільки чисті і втомлені: вони дають силу моєму душевному здоров'ю.

І ще одна попутна порада: забудьте на городі про взуття.Я, скажімо, завжди ходжу босоніж. Земля і справді витяіує із нашого тіла все оте чорне й недобре, чим обростаємо ми поміж людьми, вливає в нас фізичну силу, боронить від застуди, від зурочення, а також з'єднує із космосом природи. Не вірите мені – спробуйте самі.

Але не ставтеся до свого городу, як до рабовласницької (для себе) плантації, на якій Ви повинні денно і нощно, даруйте, стояти раком і робити зі своєї рівненької спинки букву «зю». Найкращий ключ до розуміння цієї істини простий, як «два на два – чотири»: якщо Вам не сто років і Ви не стоїте під Печерською Лаврою із простягнутою рукою, то дачна ділянка не повинна служити Вам єдиним джерелом статків у Вашому холодильнику.

Коли я це зрозуміла – мені полегшало. І я вже не так побиваюся за побитим градом болгарським перцем чи потрісканими від дощів помідорами. Перець піде на салат. Помідори – на томатний сік.

Не шкодуючи місця під зелені і екологічно чисті харчі, я не пошкодувала місця під квіти. І Ви не шкодуйте. Якщо Ви не запекла фермерка – дайте відпочити очам на спогляданні красивого. І корисного, між іншим. Барви квітів, посаджені своїми руками, не можуть зрівнятися навіть із семибарвною веселкою, що п'є воду з самого Дніпра.

Зробіть у саду місце для відпочинку, поставте пеньок чи гойданку, натягніть гамак – і при світлі дня чи місяця дивіться, ловіть очима це диво. Як сказав би модний нині знавець людської природи, цілитель Норбеков – медитуйте, не відходячи від… квітів.

Просто дивіться, як на Ваших очах розпускається «спляча красуня» чи фонтанять «бризки шампанського».

Пасіться поглядом на плантації конвалій, лілій, ірисів, бегоній, нарцисів.

Дивіться, як пишаються своєю красою гладіолуси, тюльпани, агератум, майори, чорнобривці, флокси; як стелиться під самі ноги аубієра і барвінок, як стають навшпиньки люпин, дельфініум, айстри, тітонія, сальвія, ротики, як упродовж одного дня змінює кольори розкішна гортензія, неначе свій настрій примхлива жінка, особливо, якщо кущ поливати розчином марганцівки чи осілими залишками натуральної кави. Гортензію поливати, звичайно. Спивайте очима, як ледачіє без води ворожка, як скрашують низькорослу петунію і пащу лева мальви, як іпомея змагається із в'юнком і клематісом, як лаватера і бальзаміни заздрять теракотовій пишності цісарської корони (тигрової лілії), як червоніє, ніби з устиду, калина. А ще ж просяться в очі целозія, жоржини, ромашка, дзвіночки, троянди, наперстянка, альпійська айстра, півонії, ешольція, хризантеми, турецька гвоздика, водозбір.

Жаль, що на папері неможливо передати, як вечорами пахнуть вісім різновидів лілій у моєму городі. Бо від того запаху можна стратити розум.

Як повільно і пишно розпускається двадцять кущів троянд,

як осипається на землю жар маків,

як наливається кольором «заяча капуста».

Коли надійде сезон – можете понюхати разом зі мною мої запаморочливі квіти.

Я не знаю назв усіх квітів, що є на городі, але у мене вони цвітуть від березня до грудня. І я справді кланяюся кожній квітці – і вона мене чує, як жива істота.

І Ви, якщо навіть не кланяєтеся квітам на своїх городах, то поливайте їх. Не шкодуйте добрива. Квіти таки говорять з Вами, вони відчувають, коли Ви їх любите, і розкриваються, як люди, здавалося б, у найекстремальніших умовах.

Минулого року один із моїх трояндових кущів цвів навіть у мороз, не кажучи вже про хризантеми. Чи то троянда віддячувала мені за догляд? А я її доглядала гонорово: прикопувала залишки черствого хліба довкола куща. Не сваріться і не махайте на мене руками: це – не гріх. Хліб із землі виріс, у землю й пішов. Як людина.

Але коли минає пора цвітіння квітів, я справді вірю, що Багдадський злодій літо вкрав, як сказала Ліна Василівна… І краде це коротке життя… через те я так плекаю свою земельну ділянку, і парость виноградної лози (а у нас шість сортів винограду, що дають суперсмак винові), як свою архаїчну українську мову, збережену в моїх Карпатах майже у первинному стані.

Але вернімося до городніх справ.

Далі я розповідатиму, як я даю раду врожаям зі свого городу.

О, цю справу я люблю не на жарти!

І залюбки ділюся з Вами своїми секретами.

Почнемо з консервованих лопатОк, чи по-іншому пастАїв, чи іще по-іншому – спаржевої квасолі. Отже, молоді стручки квасолі зриваєте, миєте, чистите, варите у підсоленій воді майже до готовності. Перекладаєте їх у стерилізовані банки, заливаєте водою із каструлі, де варилася молода квасоля, а можете залити і свіжою. Стерилізуєте годину. Закручуєте металевими кришками. Перевертаєте догори дном і продовжуєте стерилізувати ще півгодини. Добре обгортаєте старими ковдрами чи покривалами і так тримаєте дві-три доби. Чим довше консервація «мліє» у теплі, тим вірогідність «вибуху» зводиться до нуля.

До речі, так я тримаю усю консервацію. «Стрельнуло» лише раз – коли зігісутою виявилася металева кришка.

Не буду вдаватися у довгі розповіді про сорти і види помідорів, які я «культивую» на своєму маленькому городі, спосіб їх підживлювання, пасинкування, поливання і т. ін.

Скажу лише, що немає смачнішого фрукта чи овоча, ніж вирощеного своїми руками, а потім спровадженого у підвал і комору у банках, склянках, діжках і ящиках.

Помідори у мене в особливій пошані. Окрім томатного соку, я ще консервую помідори-сливки.

Помідори складаю в банки, обливаю окропом і даю їм постояти так двічі по 10 хв. Тим часом роблю маринад: на 4 л води даю 1 склянку цукру, 1 склянку оцту, 4 столові ложки солі, перець-горошок і лавровий листок. Заливаю помідори маринадом, закриваю металевою кришкою і… хіба що лише рахую кількість банок.

До речі, Ви зауважили, що жодних спеціальних спецій – ані часнику, ні зелені – я не додаю? У цей рецепт.

Ах, Ви хочете помідорів стерилізованих і з зеленими компонентами? На здоров'я. Тим паче, що я вмію робити й таке.

На дно 3-літрової банки я даю багато кропу, листя винограду, вишні, корінь хрону і чорний перець. Далі викладаю помідори. А між помідори – кружальця цибулі. Додаю 3 чайні ложки солі, б чайних ложок цукру, 75 грамів б-процентного оцту. Заливаю гарячою водою і стерилізую 5 хвилин. Ото і всього!

А смачно – не розказати. Особливо цибуля.

Ви засмучені, що багато помідорів на Вашому городі не доходять спілості, залишаючись зеленими? Не бануйте,кажуть у Розтоках. Я минулого літа зібрала троє відер неспілих помідорів. І дала їм раду за допомогою… сусідчиного рецепту.

Отож, салат квашені зелені помідори від Клави – це на один головний біль менше, коли взимку треба швиденько нагодувати або ж домашніх, або ж сторонських татар.

Для цього я беру глиняну бочечку чи велику каструлю, кладу шар нарізаних кільцями помідорів, тоді шар зелені (кріп, петрушка), шар дрібно порізаного часнику, і знову – помідори, зелень, часник. Верхній шар має бути обов'язково «зеленим».

Заливаю розсолом: на 1 л холодної кип'яченої води – 1,5 столових ложок солі. Прикриваю «гнітом».

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: