Аналіз «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панас Мирний

Аналіз «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Панас Мирний

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» аналіз твору — тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті.

ПАСПОРТ ТВОРУ

Рід літератури: епос.

Жанр: соціально-психологічний роман.

Тема: зображення на широкому суспільному тлі життєпису злочинця Чіпки від його народження до ув’язнення на каторгу.

Ідея: утвердження думки: якщо суспільство недосконале, то рано чи пізно народ протестуватиме; заперечення боротьби з несправедливістю через злочин.

Художній напрям: реалізм.

Герої: Чіпка Варениченко, його мати Мотря, батько Іван Вареник (Притика, Остап Хрущ, Хрущов), баба Оришка; друг Чіпки Грицько Чупруненко і його дру­жина Христя; друзі Чіпки -— Матня, Лушня й Пацюк; москаль Максим Ґудзь, його дружина Явдоха й дочка Галя (дружина Чіпки); чиновництво: голова повіту Кряжов, судовий секретар Чижик, становий Дмитренко; пани Польські; писар Порох та ін.

Композиція: композиція роману складна, через що академік Олександр Білецький назвав твір «будинком з багатьма прибудовами і надбудовами». Своєрідність і складність композиції зумовлена винятково широкими хронологічними межами зображення життя.

Роман складається із чотирьох великих частин, кожна з яких поділяється на розділи (їх у творі тридцять). Кожна частина і розділ мають свій зміст і композиційну завершеність. У першій частині йдеться про дитячі та юнаць­кі роки головного героя Чіпки, у другій подано історію села Пісок за півто­раста років, третя продовжує розповідь про тяжку долю селянського бунта­ря, а остання ознайомлює читача з її трагічним завершенням.

Події в романі розгортаються кількома сюжетними лініями:

1. життя, боротьба і шукання соціальної справедливості Чіпки;
2. життєвий шлях Максима Ґудзя, змалювання його морального занепаду; зображення процесу закріпачення, кріпосницького свавілля, царської рефо­рми і народних рухів проти гноблення на всіх етапах розвитку села Пісок;
3. історія династії панів Польських;
4. життєвий шлях товариша Чіпки Грицька, матері Чіпки Мотрі, дружини Галі.

Події в романі відбуваються не в хронологічній, а в логічно-психологічній послідовності. Ці сюжетні лінії на тлі суспільно-історичних подій розвива­ються, перетинаються і створюють загальний сюжет твору:

• перші дві частини — це експозиція,
• розділом «Нема землі» починається зав ’язка
• епізоди реакції Чіпки на вигнання його із земства, його духовного зла­му — кульмінація,
• винищення козацької родини Хоменків і арешт головного героя — розв ’язка.

І композиція роману, і його сюжет підпорядковані головному завданню — розкрити соціально-психологічні мотиви протесту селянства, показати при­чини того, чому розумна, енергійна й здібна людина стає на шлях злочину. Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» мав ще й інший авторський заго­ловок — «Пропаща сила», який виник із цензурних міркувань, але цілком виражав авторську ідею. Ця назва є своєрідним ключем до розуміння і ху­дожнього задуму, і центрального персонажа твору. Вона містить роздуми автора про нереалізовану силу людини, яка народжена для прекрасних справ, але яка не розкрила своїх потенційних здібностей і можливостей. Друга частина є екскурсом у далеке минуле — до історії села Піски. Авто­рам знадобився півторастолітній зріз часу, щоб показати історичні корені деформації моралі, пов’язані з руйнуванням усталеного національно і релі­гійно зумовленого порядку життя козацького села. Ретроспективний прин­цип (звернення до минулого) надає можливості широких зіставлень і уза­гальнень, робить зображення подій масштабним і в часі, і в просторі.

Роман наповнений елементами символіки (сама назва роману — перефразо­ваний вислів з біблійної «Книги Іова», який спочатку виконував роль епіг­рафа до роману, вказувала на головний символ. Воли — алегоричний образ знедоленого селянства. Віл — узагальнений образ філософського напов­нення, адже віл — це й покірність, і сила, зручна в господарстві. Такою силою й був народ. Цей образ-символ — ключ до прочитання головної ідеї твору — українці в ярмі).

Важливу роль у зображенні психологічного стану героїв відіграють позасюжетні елементи: зокрема описи — пейзажі, портрети для відтворення душевного стану героїв; ліричні відступи й роздуми, що допомагають гли­бше зрозуміти весь роман.

Проблематика твору:

• добра і зла;
• батьків і дітей;
• життєвого вибору;
• кохання і сімейних стосунків;
• людської гідності та свободи;
• злиденного життя селян, їх темноти, неосвіченості;
• руйнування патріархального укладу;
• виховання й народної моралі;
• авторитету в громаді та самореалізації.